E-ASTROGAM

Багатоканальна астрономія з e-ASTROGAM
e-ASTROGAM deployed.
Апарат e-ASTROGAM у розгорнутому стані
e-ASTROGAM deployed.
Схема наукових тем і параметрів місії

e-ASTROGAM[1] — запропонована космічна місія з метою вимірювання гамма-випромінювання від астрофізичних джерел в діапазоні енергій від 300 кеВ до кількох ГеВ[2]. e-ASTROGAM має досягти чутливості на один-два порядки більшої, ніж її попередник, детектор COMPTEL космічної гамма-обсерваторії Комптон. Також e-ASTROGAM має нову функцію швидкої реакції на астрофізичні транзієнти[3].

Концепція e-ASTROGAM полягає у використанні кремнієвого трекера для реєстрації комптонівських взаємодій і утворення пар гамма-променями в області енергій МеВ-ГеВ. Енергію утворених частинок можна буде виміряти калориметром.

Місія має отримати дані, які доповнять такі потужні обсерваторії, як LIGO-Virgo-GEO600-KAGRA, SKA, ALMA, E-ELT, TMT, LSST, JWST, Athena, CTA, IceCube, KM3N, LISA[4].

e-ASTROGAM має складатись з 56 кремнієвих площин, кожна площею близько 1 м2, які реєструють комптонівське розсіювання та народження пар, викликані космічними фотонами. Також прилад міститиме детектор антизбігів і калориметр.

Міжнародна команда, яка працює над e-ASTROGAM, включає понад 400 науковців, які працюють в установах з Аргентини, Бразилії, Болгарії, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Китаю, Мексики, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Росії, США, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Швейцарії, Японії.

Примітки

  1. ↑ E-ASTROGAM. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 9 листопада 2016. [Архівовано 2020-05-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ De Angelis, A.; Tatischeff, V.; Tavani, M.; Oberlack, U.; Grenier, I.; Hanlon, L.; Walter, R.; Argan, A.; von Ballmoos, P. (2017). The e-ASTROGAM mission. Experimental Astronomy. 44: 25—82. arXiv:1611.02232. doi:10.1007/s10686-017-9533-6.
  3. ↑ Knödlseder, Jürgen (2016). The future of gamma-ray astronomy. Comptes Rendus Physique. 17 (6): 663—678. arXiv:1602.02728. Bibcode:2016CRPhy..17..663K. doi:10.1016/j.crhy.2016.04.008.
  4. ↑ De Angelis, A.; Tatischeff, V.; Grenier, I.A.; McEnery, J.; Mallamaci, M.; Tavani, M.; Oberlack, U.; Hanlon, L.; Walter, R. (2018). Science with e-ASTROGAM. Journal of High Energy Astrophysics. 19: 1—106. arXiv:1711.01265. doi:10.1016/j.jheap.2018.07.001.