2008 року за ініціативою молодого луганського режисера Олександра Баркара при Луганському інституті (нині — Академії) культури та мистецтв з'явилася театральна студія Deep[1]. Цьому передувала дворічна робота зі студентами, результатом якої стала поява кількох вистав (пізніше вони увійдуть до репертуару Студії). Перша з них виникла 2006 року — саме тоді вперше пролунала назва «Театральна студія Deep»[2][неякісне джерело]. Фактична поразка на фестивалі «Живи» обернулася на найбільшу перемогу студійців: вони набули свого шляху та поставили за мету створити театр рівня, відмінного від «середньолуганського».
Вже протягом сезону спектакль «Искусство быть вместе» — постановка за оповіданнями сучасних письменників-фантастів — здобув гран-прі на Всеукраїнському фестивалі «Ліхт-Арт» (Рівне). Спектакль також привернув увагу на Всеросійському фестивалі фантастики «Серебряная Стрела». На цьому фестивалі Студією зацікавився петербурзький поет і драматург Костянтин Арбенін[ru], який запропонував Олександру Баркару для постановки свою п'єсу «Темница», прем'єра якої відбулася за півроку.[3]
Серед акторів студії — студенти й випускники ЛДАКМ.
Репертуар
Поряд із виставою за казками Сергія Козлова та Тоона Телегена, які покладені на історію та музику «The Beatles», з'явилася «сюреалістична» постановка «Ненормальной» Надії Птушкиної. З однією із найкращих французьких п'єс («ART» Ясміни Реза)сусідує композиція на теми Антігони за творами Жана Ануя, Хайнера Мюллера й Софокла. А новодрамівський «Norway.Today» (Ігор Бауершима) йде чередою із притчевими «Играми демиургов» (Петр Бормор).
2006
«Deep-1». Спектакль складався з трьох частин, поставлених в різні роки:
2003 — «Табу» (автор і режисер О. Баркар);
2005 — «Музон» (автор і режисер О. Баркар);
2006 — «Слабо» (за оповіданням Сергія Узуна; режисер О. Баркар).
2007
«Искусство Быть Вместе» (за оповіданнями сучасних російськомовних письменників-фантастів; режисер О. Баркар). У 2008 і 2011 роках вистава зазнавала змін, кінець кінцем перетворившись на моноспектакль.
2008
«Епос Хижака» (за оповіданням Леоніда Каганова[ru]; режисер О. Баркар). Спочатку спектакль був створений для мім-дуету Next Step (Рівне). У 2009 році був відновлений студією «Deep» в Луганську.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 13 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)