Гітарист та продюсер гурту, Джиммі Пейдж, пояснив, що частина аргументім для того, щоб видати цей альбом пов'язана з популярністю неофіційних бутлеґів Led Zeppelin, які продовжували розповсюджуватися між фанів:
Coda був випущений, в основному тому, що було багато бутлеґів. Ми подумали: «Добре, якщо є такий великий інтерес, то ми можемо видати решту наших студійних записів».
Згідно з біографією Led Zeppelin за Hammer of the Gods, гурт мав свого роду борг перед Atlantic Records: ще один альбом. За контрактом музиканти повинні були записати з лейблом 6 альбомів, але зробили лише 5, оскільки далі вони заснували свій власний лейбл Swan Song у 1974 році. Отже, Coda можна роздивлятися як виконання контракту.
Альбом відкриває «We're Gonna Groove», яка відповідно до заміток, була записана на Morgan Studios у червні1969 року. Її можна було почути 9 січня1970 року, на концерті у Роял Альберт Холл. У тій версії оригінальні гітарні партії були замінені. «Poor Tom» записаний під час роботи над Led Zeppelin III. Проте, навколо барабанної партії були деякі непорозуміння. Вона звучить як металеве кільце, і фани були здивовані, якщо пісня так завершувалася протягом сесії до Led Zeppelin III, або її спеціально так відредагували для Coda. «I Can't Quit You Baby» взято з того ж самого концерту, що й «We're Gonna Groove», але позначена як репетеційна версія. Вона відредагована так, щоб позбутися від шуму натовпу на записі та повного відчуття «живого» запису; початок та кінець вирізані, так само як і середня частина композиції. Звуки натовпу приглушуються при багатопотоковому записі фонограм, так само як і для «We're Gonna Groove». «Walter's Walk» пісня 1972 року, яка записана під час роботи над Houses of the Holy, хоча продовжуються певні суперечки щодо запису вокалу Роберта Планта (скоріш за все він був записаний або накладений пізніше; вважається що його записано на початку 1980-х, можливо власне під час роботи над Coda, навіть гітарні партії у ній схожі за тональністю до «We're Gonna Groove»).
«Ozone Baby», «Darlene», та «Wearing and Tearing» пісні з сесій для альбому In Through the Out Door (1978 рік). Хоча звук ударних записаний з більшою луною, ніж у In Through the Out Door. «Bonzo's Montreux» — це барабанне соло, записане Джоном Бонамом ще у 1976 році у швецарському Монтре. До нього Джиммі Пейдж додав електронних ефектів. Цю композицію пізніше буде включено до бокс-сетів, та поєднано з іншим соло Бонама — «Moby Dick» у першому бокс-сеті1990, та як окрема пісня у другому1993 року.
Пародійний кавер-гурт Dread Zeppelin у 2007 році випустив альбом Bar Coda, як гра слів цього альбому.
Конверт
Альбом має досить просту обкладинку, порівняно з попередніми роботами гурту. На лицьовій стороні конверту вказано назву альбому та виконавця, на задній стороні список пісень та фотографія полів у пустелях арабських країн.
Перша сторона платівки альбому та логотип лейблу Swan Song Records.
Внутрішня сторона конверту містить добірку фотографій членів гурту: від найперших днів до останнього року існування Led Zeppelin. Найбільше фото на правій стороні зображує їх, скоріш за все, аплодуючими, зроблене за день до концерту у Небворті у 1979 році. Проте, гурт був незадоволений фотографією, з тієї фотографії залишилися лише зображення членів гурту. Фон цієї фотографії — це поле недалеко від дому Бонама у Чеддеслі Корбет, Вустершир, Англія.
«Hey Hey What Can I Do» (Бонам, Джонс, Пейдж, Плант) — 3:55 (укр.Що ж, що ж мені робити?)
*Бонзо — прізвисько ударника гурту Джона Бонама, Монтре — місто у Швейцарії.
Всі чотири композиції з'явилися в альбомі після їх видання у бокс-сетах. «Baby Come on Home» вперше видана у другому бокс-сеті (1993 рік), а інші три у першому (1990 рік). «Hey Hey What Can I Do» записано у 1970 році, як зворотна сторона «Immigrant Song». Інші дві пісні («Traveling Riverside Blues» та «White Summer/Black Mountain Side») із записів для BBC.
