Це колючий кущик зі звивистими сплутаними гілками. Листки повністю перетворені в перисті шипи 20–30 мм завдовжки. Квіткові голови дрібні (4–5 мм), бліді, з пурпуровими верхівками. Це адаптація до посушливого морського середовища існування, і це робить рослину унікальною серед італійських айстрових; це вважається характеристикою глибокої давнини[3].
Примітки
↑Centaurea horrida. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 04.12.2024.
↑Flamini, G.; Bulleri, C.; Morelli, I. (2002). Secondary constituents from Centaurea horrida and their evolutionary meaning. Biochemical systematics and ecology, 30(11), 1051–1054. Doi: 10.1016/S0305-1978(02)00055-8