Call of Duty: World at War

Call of Duty: World at War
РозробникСШАTreyarch
ВидавецьСШАActivision
Дистриб'юторSteam, Humble Store[d][1], Nintendo eShop, Microsoft Store і PlayStation Store
Жанр(и)шутер від першої особи
Платформа Microsoft Windows
 PlayStation 3
 Xbox 360
 Wii
Дата випускуСША 11 листопада 2008[2]
Австралія 12 листопада 2008[3]
Європейський Союз 14 листопада 2008[4]
Режим гри однокористувацький
 кооператив
 багатокористувацький
Мованімецька[5] і російська
Вік. обмеженняBBFC: 15 certificated[7]
ESRB: Mature 17+[d][9]
OFLC (A): MA 15+[10]
PEGI: PEGI 18
USK: 18 — USK 18
Творці
Ігродизайнер(и)Джеремі Лютіес
Джессі Сіндер
Композитор(и)Шон Мюррей
Технічні деталі
РушійМодифікований IW 3.0
НосійBlu-ray Disc, DVD-DL, Wii Optical Disc, Nintendo DS Game Card, Цифрова дистрибуція
Call of Duty
Попередня граCall of Duty 4: Modern Warfare
Наступна граCall of Duty: Modern Warfare 2
Офіційний сайт

Call of Duty: World at War (укр. «Поклик обов'язку: Світ у війні», «Службовий обов'язок: Світ у війні») — шутер від першої особи, розроблений Treyarch і випущений Activision для Microsoft Windows, PlayStation 3, Wii та Xbox 360. Сюжет гри знову повертається до подій Другої Світової Війни і починається з того місця, коли японські солдати захопили головного героя. World at War був портований на Nintendo DS і PlayStation 2, де був змінений сюжет, залишаючись у сеттингу Другої Світової Війни. Це була перша гра в серії, в якій був присутній зомбі режим, представлений у наступних частинах. Glu Mobile також випустила версію для Windows Mobile.

Одиночна кампанія складається із двох сторін — одна з них американська, яка пропонує гравцеві повоювати з японськими солдатами і друга радянська, яка пропонує гравцеві повоювати з німцями.

World at War отримав позитивні відгуки від критиків, які похвалили його напруженість і жорстокий характер, хоча його критикували за відсутність інновацій. У перший день релізу гри було продано більше одного мільйона копій гри. За цим показником гру випередив лише спортивний симулятор — FIFA 09.

Ігровий процес

Кампанія

Місії йдуть з 1942 по 1945 рік. Протягом усієї сюжетної лінії гра йде за двох персонажів. Перший — це рядовий морської піхоти Міллер. Основний персонаж майже всіх місій за США (не рахуючи тільки однієї місії — за старшину Локка, який є третім персонажем). Другий — це рядовий Червоної армії Дмитро Петренко, який представляє СРСР. Всього в грі 15 сюжетних місій.

  • США Завжди готовий (Атолл Макін, Південь Тихого океану) 17 серпня 1942
  • США Слабкий опір (Білий пляж, острів Пелеліу) 15 вересня 1944
  • США Жорстка посадка (Аеродром, острів Пелеліу) 15 вересня 1944
  • СРСР Вендета (Сталінград, СРСР) 17 вересня 1942
  • СРСР Їх земля, їх кров (Зеєловські висоти, Німеччина) 18 квітня 1945
  • США Випалюй їх (Білий пляж, острів Пелеліу) 15 вересня 1944
  • США Невблаганний (Пункт, острів Пелеліу) 16 вересня 1944
  • СРСР Залізом і кров'ю (Зеєловські висоти, Німеччина) 16 квітня 1945
  • СРСР Сталеве кільце (Панков, Німеччина) 23 квітня 1945
  • СРСР Виселення (Берлін, Німеччина) 24 квітня 1945
  • США Чорні кішки (На південь від о. Окінава, Тихий океан) 3 квітня 1945
  • США Підривай і випалюй (Хребет Уанна, Окінава) 14 травня 1945
  • США Точка зламу (Замок Сюрі, Окінава) 29 травня 1945
  • СРСР Серце Рейху (Рейхстаг-Берлін, Німеччина) 30 квітня 1945
  • СРСР Крах (Рейхстаг-Берлін, Німеччина) 30 квітня 1945
  • Бонусний режим — Nacht der Untoten
  • Бонусний режим — Verruckt
  • Бонусний режим — Shi-no-Numa
  • Бонусний режим — Der Riese

Ігрові персонажі

Персонаж Опис
СРСР Дмитро Петренко Рядовий, 62-а армія, потім 3-а ударна армія 150-та стрілецька дивізія
Головний персонаж місій за СРСР. Бере участь у Сталінградській битві та Берлінській операції.
США Міллер
(C. Miller) 		Рядовий, 2-й батальйон рейнджерів морської піхоти США, згодом 1-а дивізія морської піхоти США.
основний персонаж майже всіх місій за США. Бере участь в битві за Пелеліу, Макін і Окінаву.
США Локк
(Locke) 		Капрал. Стрілець літака, що входить в ескадрилью «Чорні кішки».

Nazi Zombies

Nazi Zombies або Nacht der Untoten (нім. — «ніч мерців») — бонусний режим гри, який відкривається після проходження одиночної кампанії. Можливо грати як в поодинці, так і в кооперативі, з 3 іншими гравцями. Очки нараховуються за знищення зомбі та лагодження вікон, які перегороджують шлях зомбі в бункер. Гра закінчується зі смертю всіх гравців. Наплив зомбі нескінченний. Загалом було випущено 3 карти. Ідентичний режим існує в Call of Duty: Black Ops

Головні персонажі

  • США Міллер — рядовий, протагоніст американської кампанії.
  • СРСР Дмитро Петренко — рядовий, протагоніст кампанії за СРСР. Гине в Call of Duty: Black Ops від газу «Нова-6».
  • СРСР Віктор Резнов — сержант Червоної Армії. Улюблені слова: «Мразь», «Ничтожество», «Подонки» та «Месть». Бере участь в подіях гри Call of Duty: Black Ops.
  • СРСР Чернов (†?) — Рядовий Червоної Армії. Солдат — пацифіст, вів щоденник про війну. Можливо загинув біля Рейхстагу від німецького вогнеметника.
  • США Локк — старшина, стрілець літака, що входить в ескадрилью «Чорні кішки».
  • США Ройбук († — залежить від дій гравця) — командир 1-го загону морської піхоти США. Сержант, колишній капрал. Може загинути в кінці гри.
  • США Полонський († — залежить від дій гравця) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Може загинути в кінці гри замість Ройбука. Улюблене слово «Лайно».
  • США Том Салліван (†) — колишній командир 1-го загону морської піхоти США. Убитий в місії «Слабкий опір» під час атаки на Пелеліу.

Антагоністи

  • Третій Рейх Генріх Амсель (†) — нацистський генерал, «архітектор страждань Сталінграда», за словами сержанта Резнова. Швидше за все прототипом для персонажа став генерал-фельдмаршал Фрідріх Паулюс. Резнов стверджує, що саме Амсель відповідальний за жахливі злодіяння проти мирного населення, не тільки в Сталінграді, але і на всіх окупованих територіях Радянського Союзу. Убитий Дмитром Петренко.
  • Японія Японський офіцер (†) — допитує та жорстоко катує взятий в полон загін Міллера. Убитий Ройбуком.

Другорядні персонажі

  • СРСР Марков — комісар Червоної Армії.
  • СРСР Далетський (†) — сержант Червоної Армії. Брав участь в обороні Сталінграда. Загинув.
  • СРСР Арсеній (†) — молодший сержант Червоної Армії. Брав участь в штурмі Рейхстагу. Повинен був поставити прапор на даху, але загинув під кулеметним вогнем. Прапор встановив Дмитро Петренко.
  • США Рукер (†) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Зарізаний ножем.
  • США Пайл (†) — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Після допиту зарізаний ножем.
  • США Андерсон (†) — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Страчений.
  • США МакКорд (†) — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Страчений.
  • США Нельсон (†) — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Страчений.
  • США Кук — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Врятований загоном Саллівана.
  • США Хьютчінсон — рядовий, член розвідзагону Міллера в 1 місії. Захоплений в полон. Врятований загоном Саллівана.
  • США Галлахер — капрал 1-го загону морської піхоти США. Член загону рятувальників. Евакуював членів загону Міллера.
  • США Аллен — рядовий першого класу 1-го загону морської піхоти США. Член загону рятувальників. Евакуював членів загону Міллера.
  • США Раян († — залежить від дій гравця) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін.
  • США Люйтес (†) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Був захоплений в полон. Страчений.
  • США Лозано (†) — капрал 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Вбитий.
  • США Денні — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Снайпер. Брав участь в атаці на Макін.
  • США Рівера (†) — капрал 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Вбитий.
  • США Снайдер (†) — сержант 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Загинув при вибуху бочки.
  • США Слейбек (†) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Макін. Загинув при вибуху бочки разом з сержантом Снайдером.
  • США Купман (†) — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Слабкий опір»). Вбитий пострілом в голову.
  • США Рукер — сержант 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»). Радист групи. Передав по радіо про взяття острова.
  • США Боджоркес (†) — сержант 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»). Вбитий.
  • США Гріффін (†) — сержант 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»). Вбитий.
  • США Пенні (†) — сержант 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»). Вбитий.
  • США Гейб — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»).
  • США Міттон — рядовий 1-го загону морської піхоти США. Брав участь в атаці на Пелеліу (місія «Невблаганний»).
  • США Гордон — майор 1-го загону морської піхоти США. Командир атаки на Окінаву.

Ігрове озброєння

Однокористувацька гра

Країна Зброя
Третій Рейх
Третій рейх
США
США
Японія
Японія
СРСР СРСР
СРСР

Загальна зброя

Озброєння в багатокористувацькій грі

В багатокористувацькій грі для кожної індивідуальної зброї передбачені відповідні покращення. Можливо вибрати тільки одне з максимально можливих чотирьох.

Багатокористувацька гра

Карти в багатокористувацькій грі

  • Airfield
  • Asylum
  • Banzai
  • Battery
  • Breach
  • Castle
  • Cliffside
  • Corrosion
  • Courtyard
  • Dome
  • Downfall
  • Hangar
  • Knee Deep
  • Makin
  • Makin day
  • Nightfire
  • Outskirts
  • Revolution
  • Roundhouse
  • Seelow
  • Station
  • Upheaval

Відгуки

Загалом гра отримала менш позитивні оцінки, ніж минула гра серії Call of Duty 4: Modern Warfare, яку розробила компанія Infinity Ward. За даними агрегатора GameRankings гра має загалом 80-85 % позитивних оцінок на усіх платформах.[12][13][14][15] Тієї ж думки дотримується агрегатор Metacritic, де всі версії мають загалом 83-85 зі 100 балів.[16][17][18][19] Гра зайняла третє місце в номінації «Шутер року» (2008) від журнала Ігроманія[48].

Примітки

  1. ↑ Humble Store
  2. ↑ Ocampo, Jason (19 серпня 2008). GC 2008: Call of Duty: World at War Co-op Hands-on (English) . IGN. Архів оригіналу за 25 вересня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  3. ↑ Perdikis, Steve (29 жовтня 2008). Call of Duty: World at War — beta client, reporting for duty (English) . Games On Net(Internode). Архів оригіналу за 2 листопада 2008. Процитовано 29 жовтня 2008. [Архівовано 2008-11-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Pearson, Dan (5 вересня 2008). Call of Duty 5 gets Euro date, beta (English) . EuroGamer. Процитовано 29 вересня 2008.
  5. ↑ Steam — 2003.
  6. ↑ Call of Duty: World at War BBFC Classification. BBFC. 23 жовтня 2008. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 26 жовтня 2008.
  7. ↑ http://bbfc.co.uk/releases/call-duty-world-war-1970
  8. ↑ Call of Duty: World at War Official Website. Call of Duty Hub. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 26 жовтня 2008.
  9. ↑ Sitio web oficial de Call of Duty: World at War
  10. ↑ Call of Duty: World at War OFLC Australia Classification. OFLC Australia. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 26 жовтня 2008.
  11. ↑ Call of Duty: World at War. PEGI. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 11 січня 2008.
  12. ↑ а б Call of Duty: World at War for Xbox 360 (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  13. ↑ а б Call of Duty: World at War for PlayStation 3 (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  14. ↑ а б Call of Duty: World at War for PC (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  15. ↑ а б Call of Duty: World at War for Wii (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  16. ↑ а б Call of Duty: World at War for Xbox 360 Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 14 червня 2018.
  17. ↑ а б Call of Duty: World at War for PlayStation 3 Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 14 червня 2018.
  18. ↑ а б Call of Duty: World at War for PC Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 14 червня 2018.
  19. ↑ а б Call of Duty: World at War for Wii Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 14 червня 2018.
  20. ↑ Matt Bertz. Call of Duty: World at War Review from Game Informer (англ.). Game Informer. Архів оригіналу за 5 березня 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Chris Watters (12 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review - PC (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013.
  22. ↑ Chris Watters (12 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review - PS3 (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 22 березня 2014.
  23. ↑ Chris Watters (12 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review – Xbox 360 (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013.
  24. ↑ Chris Watters (12 грудня 2008). Call of Duty: World at War Review – Wii (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 2 вересня 2014.
  25. ↑ Game Trailers Call of Duty: World at War Review. GameTrailers. 11 листопада 2008. Архів оригіналу за 2 грудня 2008.
  26. ↑ Jason Ocampo (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review (англ.). IGN. Архів оригіналу за 7 листопада 2012.
  27. ↑ Mark Bozon (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review (англ.). IGN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012.
  28. ↑ Ryan McCaffrey (12 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review at OXM (англ.). Official Xbox Magazine. Архів оригіналу за 19 листопада 2008.
  29. ↑ Tom Orry (14 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review (англ.). VideoGamer.com.
  30. ↑ Reggie Carolipio (26 листопада 2008). Xbox 360 Review – ‘Call of Duty: World at War’ (англ.). WorthPlaying. Архів оригіналу за 30 вересня 2014.
  31. ↑ Anthony Gallegos (21 листопада 2008). Call of Duty 5 World at War (PC) (англ.). 1UP.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2011.
  32. ↑ Sal ‘Sluggo’ Accardo (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review PC (англ.). GameSpy. Архів оригіналу за 12 грудня 2008.
  33. ↑ Will Tuttle (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review Xbox 360 (англ.). GameSpy. Архів оригіналу за 18 грудня 2008.
  34. ↑ Andy_Hartup (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War review (англ.). GamesRadar. Архів оригіналу за 10 лютого 2017.
  35. ↑ J Costantini (17 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review A realistic take on WWII (англ.). GameRevolution. Архів оригіналу за 17 серпня 2017.
  36. ↑ jkdmedia (4 травня 2012). Call of Duty: World at War – PC – Review (англ.). GameZone.
  37. ↑ jkdmedia (4 травня 2012). Call of Duty: World at War – PS3 – Review (англ.). GameZone.
  38. ↑ jkdmedia (4 травня 2012). Call of Duty: World at War – 360 – Review (англ.). GameZone.
  39. ↑ jkdmedia (4 травня 2012). Call of Duty: World at War – Wii – Review (англ.). GameZone.
  40. ↑ Jeff Gerstmann (11 листопада 2008). Call of Duty: World at War Review (X360, PS3) (англ.). Giant Bomb. Архів оригіналу за 24 травня 2013.
  41. ↑ Jim Sterling (16 листопада 2008). Destructoid review: Call of Duty: World at War (англ.). Destructoid. Архів оригіналу за 4 грудня 2008.
  42. ↑ Антон Костюкевич (28 листопада 2008). Call of Duty: World at War – второй раз во второй класс. 3DNews. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 14 червня 2018.
  43. ↑ Владимир ‘Nomad’ Горячев (14 листопада 2008). Call of Duty: World at War – рецензия и обзор. Absolute Games. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  44. ↑ Mumby (30 листопада 2008). Call of Duty: World at War. Заевшая пластинка. PlayGround.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  45. ↑ Алексей Моисеев (31 січня 2009). Call of Duty: World at War – Вердикт. Ігроманія.
  46. ↑ Редакция Игры@Mail.Ru (1 лютого 2009). Рецензии: Call of Duty: World at War. Игры@Mail.Ru.
  47. ↑ Константин Закаблуковский (2009-01). Call of Duty: World at War: Руководства и прохождения. Лучшие компьютерные игры. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
  48. ↑ Шутер года // Игромания. — 2009. — № 2 (137). Архівовано з джерела 19 лютого 2010. Процитовано 2022-06-30. [Архівовано 2010-02-19 у Wayback Machine.]
Відеоігри Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.