C/2022 E3 (ZTF)

C/2022 E3
Зображення
Названо на честь Zwicky Transient Facility
Колір зелений
Першовідкривач або винахідник Zwicky Transient Facility
Дата відкриття (винаходу) 2 березня 2022
Місце астрономічного відкриття Паломарська обсерваторія
Батьківське небесне тіло Сонце
Перицентр 1,112244342684 ± 1,5396E−7 астрономічна одиниця[1]
Аргумент перицентра 145,81493135849 ± 1,6453E−5 °[1]
Ексцентриситет орбіти 1,000301805943 ± 6,0652E−7[1]
Нахил орбіти 109,16948005555 ± 6,7674E−6 °[1]
Велика піввісь орбіти −3685,2963559672 ± 7,4057 астрономічна одиниця[1]
Довгота висхідного вузла 302,55501839821 ± 7,1156E−6 °[1]
Середня аномалія −0,000369115916 ± 1,1126E−6 °[1]
Абсолютна зоряна величина 10,8 ± 0,8[1]
Епоха 21 жовтня 2022 рокуd[1]
Time of periapsis 2 459 957,2842239 ± 4,5778695E−5 Юліанський день[1]
Тимчасове позначення C/2022 E3
CMNS: C/2022 E3 у Вікісховищі

C/2022 E3 (ZTF) — довгоперіодична комета, відкрита 2 березня 2022 року за допомогою Zwicky Transient Facility (ZTF)[2]. Комета досягла свого перигелію 12 січня 2023 року, коли вона перебувала на відстані 1,11 астрономічної одиниці.

Найближче комета підійшла до Землі 1 лютого 2023 року — на відстань 0,28 а. о. Яскравість комети досягла 5-тої зоряної величини — тобто, на темному незасвіченому небі її можна було побачити неозброєним оком як невелику розсіяну пляму, але більшості людей знадобилися біноклі[3][4].

Історія спостережень

Комету C/2022 E3 (ZTF) відкрили астрономи Брайс Болін (Bryce Bolin) і Френк Маскі (Frank Masci) у рамках дослідження Zwicky Transient Facility (ZTF) 2 березня 2022 року[2]. Комета мала видиму зоряну величину 17,3 й перебувала на відстані прибл. 4,3 а. о. від Сонця. Спершу об'єкт ідентифікували як астероїд, але подальші спостереження виявили наявність дуже конденсованої коми, що було ознакою комети[5].

До початку листопада 2022 року яскравість комети перевищила 10-ту зоряну величину. Комета повільно рухалася сузір'ями Північна Корона і Змія паралельно Землі[6]. Комета мала зелену кому, жовтуватий пиловий хвіст і слабкий іонний хвіст. Її було видно рано ввечері, а наприкінці листопада вона стала помітна на ранковому небі.

На 19 грудня комета розвинула зеленувату кому, короткий і широкий пиловий хвіст і довгий слабкий іонний хвіст, який розтягнувся на 2,5°[7] (для порівняння: діаметр Місяця — приблизно 0,5°). Після цього комета почала рух на північ через сузір'я Волопаса, Дракона та Малу Ведмедицю, пройшла приблизно за 10° від Полярної зорі[8].

Свого перигелію комета досягла 12 січня 2023 року на відстані 1,11 а. о. від Сонця. Найближче до Землі комета буде 1 лютого 2023 року — на відстані 0,28 а. о. За розрахунками, яскравість комети мала перевищити 6-ту зоряну величину, тобто, стати видимою неозброєним оком[9][10].

Перші спостереження комети неозброєним оком відбулися 16 і 17 січня, коли комета мала зоряну величину 5,4 і 6,0 відповідно[11]. Під час максимального наближення до Землі комета буде поблизу північного полюсу світу[12], в сузір'ї Жирафа[13]. 10—11 лютого комета пройде на відстані 1,5° від Марса, а 13—15 лютого пройде на фоні зоряного скупчення Гіади[8].

Положення комети C/2022 E3 (ZTF) на зоряному небі між 14 січня та 16 лютого 2023 року
C/2022 E3 Максимальне наближення до Землі 1 лютого 2023 р. 17:54 UT
Дата й час

максимального наближення

Відстань

від Землі, а. о.

Відстань

від Сонця, а. о.

Швидкість

відносно Землі, км/с

Швидкість

відносно Сонця, км/с

Область

невизначеності трьох сигм

Довідка
2023-02-01 17:54 0,2839 1,159 57,4 39,1 ±1200 км Горизонти

Траєкторія руху

Орбіта комети ретроградна: вона нахилена приблизно на 109° відносно площини екліптики — тобто, комета рухається під дуже великим кутом відносно площин орбіт планет у напрямку, протилежному напрямку їхнього обертання навколо Сонця[14].

Згідно з відомими елементами орбіти станом на грудень 2022 року, орбіта комети була еліптичною задовго до того, як наблизилася до внутрішньої частини Сонячної системи з приблизним ексцентриситетом 0,99920 і приблизною великою піввіссю 1400 а. о., її орбітальний період становив приблизно 52 000 років. Через гравітаційне тяжіння з боку планет-гігантів, зокрема через проходження відносно близько до Сатурна та Юпітера, ексцентриситет орбіти збільшиться приблизно на 0,00080 (без урахування негравітаційних сил), і стане дуже близьким до 1. Як комета рухатиметься далі — залишиться на замкнутій еліптичній орбіті чи залишить сонячну систему по гіперболічній орбіті —, не можна сказати через невизначеність поточних даних.

Онлайн-система ефемерид JPL Horizons показує барицентричну вихідну орбіту, прив'язану до системи Сонце — Юпітер в епоху 2050 року, але з неймовірно далекою максимальною відстанню, яка виходить аж за хмару Оорта[15]. Якщо виходити з геліоцентричної орбіти в епоху 2495, враховуючи лише масу Сонця, комета виявляється взагалі не прив'язаною до Сонячної системи: вона або зовсім її залишить, або повернеться через багато мільйонів років — це залежить від збурень під час її перебування в хмарі Оорта та від виділення газів з її поверхні.

Колір

Зелений колір коми пояснюється, імовірно, наявністю двоатомного вуглецю, переважно навколо голови комети[16]. Молекула C2, іонізована сонячним ультрафіолетовим випромінюванням, випромінює переважно в інфрачервоному діапазоні, але її триплетний стан випромінює на довжині хвиль 518 нм (нанометрів). Вона утворюється шляхом фотолізу органічних сполук, що випаровуються з ядра комети. Потім молекула піддається фотодисоціації з часом життя близько двох днів, тому зелене світіння з'являється в голові комети, але не в хвості[17][18].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. ↑ а б Bolin, B. та ін. (21 березня 2022). MPEC 2022-F13 : COMET C/2022 E3 (ZTF). Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 24 серпня 2022.
  3. ↑ Circumpolar Comet ZTF (C/2022 E3) is Here!. Sky & Telescope (амер.). 16 січня 2023. Процитовано 20 січня 2023.
  4. ↑ Hall, Shannon (20 січня 2023). Как наблюдать "Зелёную комету" в ночном небе. The New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 21 січня 2023.
  5. ↑ Electronic Telegram No. 5111- COMET C/2022 E3 (ZTF). Central Bureau for Astronomical Telegrams. 21 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  6. ↑ Ratcliffe, Martin; Ling, Alister (1 листопада 2022). Sky This Month: November 2022. Astronomy.com (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  7. ↑ Comet 2022 E3 (ZTF) | Science Mission Directorate. science.nasa.gov. 24 грудня 2022. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022. [Архівовано 2022-12-30 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б Sneak Peek at Two Promising Comets. Sky & Telescope. 17 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  9. ↑ Machholz, Donald (25 березня 2022). EarthSky | New comet might brighten enough for binoculars. earthsky.org. Процитовано 24 серпня 2022.
  10. ↑ Atkinson, Stuart (7 грудня 2022). Comet C/2022 E3 (ZTF) is one to watch out for in December and January. BBC Sky at Night Magazine (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  11. ↑ COBS - Comet OBServation database. cobs.si. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023. [Архівовано 2023-01-18 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Comets to View in 2022. Sky & Telescope. 30 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  13. ↑ Urbain, Tom (10 листопада 2022). Starlust.org | Meet Comet C/2022 E3 (ZTF), the next naked-eye comet in the night sky. starlust.org. Процитовано 10 листопада 2022.
  14. ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 20 січня 2023.
  15. ↑ https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons_batch.cgi?batch=1&COMMAND='2022+E3'&TABLE_TYPE='ELEMENTS'&START_TIME='1950-01-01'&STOP_TIME='2050-01-01'&STEP_SIZE='100%20years'&CENTER='@0'&OUT_UNITS='AU-D'
  16. ↑ Rao, Joe (6 січня 2023). A comet not seen in 50,000 years is coming. Here's what you need to know (англ.). Процитовано 6 січня 2023.
  17. ↑ Krämer, Katrina (23 грудня 2021). Comets’ green colour comes from dicarbon dissociation, experiments confirm (англ.). Процитовано 7 січня 2023.
  18. ↑ Koe, Crystal (31 січня 2022). Why are comet heads green — but not their tails? (англ.). Процитовано 7 січня 2023.

Зовнішні посилання