Boeing 747SP є модифікацією моделі Boeing 747, що призначена для наддалеких перельотів. SP означає «Special Performance» («особливі характеристики»). У порівнянні з попередником, Boeing 747-100, 747SP зберіг компонування широкофюзеляжного чотиримоторного двопалубного літака, однак має укорочений фюзеляж, збільшене хвостове оперення і спрощену механізацію крила. Зниження ваги за рахунок укороченого фюзеляжу дозволило досягти більшої дальності і швидкості польоту в порівнянні з іншими модифікаціями 747.[1]
Літак розроблявся під позначенням 747SB (short body — укорочений фюзеляж), а потім був перейменований в 747SP. Модифікація створювалася на замовлення Pan American World Airways і Iran Air. PanAm був потрібен місткий літак для польотів з Нью-Йорка на Близький Схід, а авіакомпанія Iran Air планувала відкрити рейс Тегеран-Нью-Йорк. Крім того, Boeing планував створити середньорозмірний широкофюзеляжний літак, що здатний конкурувати з популярними на той час тримоторними літаками.
Перший літак 747SP вийшов на лінію Pan Am в 1976 році. Пізніше цю машину експлуатували в ролі приватного і урядового літака. У ході експлуатації 747SP встановив кілька авіаційних рекордів, проте продажі залишали бажати кращого. Виробництво обмежилося 45-ма екземплярами.
Замовлення на розробку 747SP надійшло від авіакомпанії Pan Am, що потребувала модифікацію Boeing 747, яка здатна з повним завантаженням обслуговувати найдовший рейс авіакомпанії з Нью-Йорка в Токіо.[2] До замовлення Pan Am приєдналася авіакомпанія Iran Air. Вони висловили інтерес до авіалайнеру підвищеної місткості, що буде здатен обслуговувати близькосхідні рейси Pan Am і запланований рейс Iran Air Тегеран — Нью-Йорк, який на той час був найдовшим безпосадковим рейсом у світі. Літак був запущений в розробку після отримання першого замовлення Pan Am в 1973 році. Перший екземпляр був поставлений замовнику у 1976-му.[3]
Boeing 747SP авіакомпанії Bahrain Royal Flight
Boeing 747SP є вкороченою версією Boeing 747-100 і повинен був задовольняти двом ринковим вимогам.[3] Перше — скласти конкуренцію McDonnell Douglas DC-10 і Lockheed L-1011 при максимальній уніфікації з основною моделлю Boeing 747[3], яка за багатьма показниками виявилася занадто великою для багатьох маршрутів. У Boeing в той час не було середньорозмірного широкофюзеляжного літака, здатного конкурувати в цьому сегменті. Другою вимогою було створення літака, здатного здійснювати наддовгі рейси, які почали з'являтися в середині 1970-х. Для таких рейсів потрібен літак, який володіє не тільки більшою дальністю, але і більш високою крейсерською швидкістю. Boeing не міг собі дозволити розробку нової моделі, тому було вирішено скоротити наявну модель 747 і збільшити її дальність і швидкість за рахунок зниження місткості.[1] Виробництво Boeing 747SP тривало з 1976 року по 1983 рік. Однак у 1987 році на замовлення авіакомпанії, яка обслуговувала королівську сім'ю еміратуАбу-Дабі, був виготовлений останній SP.
Boeing 747SP до переробки в Стратосферну обсерваторію ІЧ-астрономії в 1997 в кольорах United Airlines.
Особливою модифікацією Boeing 747SP є Стратосферна обсерваторія ІЧ-астрономії ,[3], яка являє собою Boeing 747SP, що здатний піднімати телескоп діаметром 2,5 метри на велику висоту, де відсутні 99,9 % світлопоглинаючих атмосферних газів.[4]
Конструкція
Окрім вкороченого фюзеляжу і меншої кількості дверей (на одну менше з кожного боку), Boeing 747SP відрізняється від інших модифікацій Boeing 747 спрощеною механізацією крила і збільшеним вертикальним оперенням. На 747SP встановлювалися однощілинні закрилки замість більш вузьких двощілинних на головній моделі. Boeing 747SP також був першим і — до появи Boeing 777-200LR — єдиним літаком Boeing, розмах крила якого перевищує довжину фюзеляжу.
Boeing 747SP авіакомпанії Iran Air
747SP вміщує 230 пасажирів в стандартному 3-класному компонуванні і 331 — у двокласному (303 місця в салоні економ-класу і 28 — у салоні бізнес-класу); максимальна місткість модифікації становить 440 пасажирів. Первісне позначення 747SB часто жартома розшифровувалася як «Sutter's balloon» (повітряна куля Саттера) на честь Джо Саттера, головного конструктора моделі.[5] Boeing пізніше змінив позначення на 747SP («special performance» — «покращені характеристики»), щоб підкреслити видатні дальність і швидкість літака. Авіакомпанія Pan Am стала головним замовником модифікації 747SP і 5 березня 1976 року отримала перший примірник, названий Clipper Freedom («Кліппер Свобода» — всі Boeing 747 авіакомпанії Pan Am мали власні імена, що починаються зі слова Clipper).[6]. Потім почалися поставки літаків авіакомпанії Iran Air.
До 1989 року, коли з'явився Boeing 747-400, 747SP був самим далекомагістральних авіалайнером у світі. Незважаючи на видатні технічні досягнення, продажі модифікації 747SP так і не досягли обсягів, на які розраховував Boeing.[3] Причинами стали різке підвищення цін на авіапаливо в середині 1970-х — початку 1980-х, важке крило, великі експлуатаційні витрати,[3] менша місткість і зростаюча дальність польоту літаків-конкурентів[3]. Було побудовано всього 45 машин; більшість, з тих, що залишаються в строю, експлуатуються на Близькому Сході. Однак, деякі напрацювання з 747SP були використані при створенні Боїнг 747-300 і 747-400. На 747SP верхня палуба починається над центропланом, а не попереду нього, як у Boeing 747-100 і 747-200. Таке ж компонування було використане при створенні модифікацій 747-300 і 747-400, що дозволило збільшити місткість верхньої палуби.
Експлуатанти
Boeing 747SP, що належить королівській сім'ї Саудівської Аравії
З 1974-го по 1989 рік було побудовано 45 літаків 747SP. Станом на грудень 2008 року, 17 з них експлуатувалися, 16 були утилізовані та ще 12 відправлені на розбирання або на зберігання в музеї.[7]
Виробництво
Всього
1989
1988
1987
1986
1985
1984
1983
1982
1981
1980
1979
1978
1977
1976
747-SP
45
1
4
6
9
5
2
4
14
Активні екземпляри
Нижче наведено список організацій, що експлуатують активні екземпляри 747SP.[7]
корпоративний Boeing 747SP компанії Fry's Electronics
Fry's Electronics, іноді у розфарбуванні Балету Сан-Хосе (1)
Syrian Arab Airlines (2)
Телепроповідник Ернест Енглі (1)
Рекорди
Усього відбулося 3 комерційних навколосвітніх рейсу; два з них — на літаках 747SP авіакомпанії Pan Am, ще один — на літаку авіакомпанії United Airlines. Останній був наданий фонду «Friendship Foundation» для збору коштів.
Liberty Bell Express[3]—З Нью-Йорка в Нью-Йорк 1-3 травня 1976 року. Дві проміжні посадки в Нью-Делі і Токіо. Навколосвітній політ тривав 46 годин 26 хвилин.[3]
Рейс 50 Pan Am — на честь 50-річчя авіакомпанії. Рейс відбувся 28-30 жовтня 1977 року з Сан-Франциско і тривав 54 години 7 хвилин 12 секунд. Три проміжні зупинки в Лондоні, Кейптауні і Окленді. Рейс 50 пролетів над Північним і Південним полюсами.
Friendship One[3] — 29-31 січня 1988 року з Сіетла в Сіетл. Дві проміжні зупинки в Афінах і Тайбеї. Рекорд протримався менше місяця і був побитий літаком Gulfstream IV, пілотованим на деяких ділянках генеральним директором Gulfstream Aerospace Елом Полсоном. Навколосвітній політ тривав 35 годин 54 хвилини.[3]
Аварії та інциденти
19 лютого 1985 року під час рейсу 006 Тайбей — Лос-Анджелес, що виконувався авіакомпанією China Airlines на літаку 747SP-09 (бортовий номер N4522V) з 274 пасажирами на борту, сталася відмова четвертого (правого крайнього) двигуна. Поки екіпаж намагався запустити двигун, літак на висоті 13700 м увійшов у глибокий правий крен, а потім у круте пікірування. Перевантаження планера склало від 4,8 до 5,1 g. За деякими даними, під час маневру літак перевищив швидкість звуку. На висоті 2900 м КПС зумів стабілізувати літак і вдало приземлився в Сан-Франциско. Два пасажира отримали поранення, літак отримав серйозні пошкодження.[8]
5 жовтня 1998 року на літаку Boeing 747SP-44 авіакомпанії South African Airways (бортовий номер ZS-SPF), який виконував рейс авіакомпанії Linhas Aéreas de Mozambique, сталося руйнування третього (правого внутрішнього) двигуна. Незабаром після зльоту з Мапуту двигун № 3 (Pratt & Whitney JT9D-7FW) зруйнувався. Уламки пошкодили двигун № 4 і крило. Виникла пожежа, яку відразу загасити не вдалося. В ході аварійної посадки ніхто з 66 людей на борту не постраждав. Літак був списаний.[9]
Технічні характеристики
Модель
747SP
Екіпаж
3 (2 пілота, бортінженер)
Пасажиромісткість
331 (28 бізнес-клас, 303 економ)
Довжина
56,31 м
Розмах крила
59,64 м
Площа крила
511 м2
Висота
20,06 м
Маса порожнього
152 780 кг
Максимальна злітна маса
304 000 кг
Двигуни (x 4)
Pratt & Whitney JT9D-7R4W або Rolls-Royce RB211-524C2
Тяга (x 4)
206,8 кН
Макс. швидкість
1 095 км/год
Крейсерська швидкість
990 км/год
Стеля
13 750 м
Дальність польоту
12 325 км з 276 пасажирами
Джерело: Boeing Commercial Airplanes[10]і Airliners.net[11]
↑ абThe Boeing 747 Classics. Boeing Commercial Airplanes. Boeing. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 23 січня 2009. Boeing also built the 747-100SP (special performance), which had a shortened fuselage and was designed to fly higher, faster and farther non-stop than any 747 model of its time. \
