Betta macrostoma — прісноводний вид риб з родини осфронемових (Osphronemidae), підродина макроподових (Macropodusinae).
Назва macrostoma походить від давньогрецьких слів μακρός = «довгий, великий» і στόμα = «рот, отвір»; іншими словами, вона означає «з великим ротом». Народна назва виду: брунейська красуня (англ.Brunei Beauty).
Й. Фірке (нім.J. Vierke) 1991 року запропонував визнати три групи видів у складі роду Betta, ґрунтуючись майже виключно на етологічних ознаках та загальній формі тіла. Однієї з них була група B. macrostoma, до складу якої Фірке включив B. unimaculata, B. patoti і B. macrostoma. Всі ці види інкубують ікру в роті.[1] Наступного року К.-Е. Вітте і Ю. Шмідт (Witte & Schmidt, 1992) переглянули цей поділ на основі поведінкових та морфологічних ознак, що легко діагностуються, і попередньо визначили 15 груп видів Betta, серед яких окремо B. unimaculata і B. macrostoma. П. К. Л. Нг і М. Коттела (Ng & Kottelat, 1994) трохи модифікували цей поділ, після чого лишилося 13 груп видів, серед яких група B. unimaculata, що включає види B. unimaculata, B. macrostoma, B. patoti, B. ocellata, B. gladiator і B. pallifina[1].
Генетичні дослідження (Panijpan et al., 2004) показали, що Betta macrostoma не може бути членом групи B. unimaculata[2], а ще, що Betta macrostoma є кореневим елементом філогенетичного дерева роду Betta[1][3].
Опис
Betta macrostoma — вид з дуже характерною зовнішністю. Тіло невисоке, витягнуте, торпедоподібної форми, голова велика з довгими щелепами. Максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина досліджених зразків становила 67,0 мм, загальна довжина 131,0-137,0 % стандартної, висота тіла біля початку спинного плавця 18,5-21,1 %, а довжина голови 30,4-33,3 % стандартної довжини. Довжина нижньої щелепи дорівнює 38,0-54,0 % довжини голови[1]. В акваріумах ці риби можуть виростати до 9 см[4].
Спинний і анальний плавці маленькі, округлі. Округлим є й хвостовий плавець. Черевні плавці мають короткий ниткоподібний м'який промінь. Спинний плавець має 0-1 твердий промінь і 9-11 м'яких променів, анальний — 0-1 твердий і 24-27 м'яких, у грудних плавцях по 13-14 м'яких променів. Хребців 31-32. У бічній лінії 32-33 луски.
Самці, як правило більші за самок, мають ширшу голову й більші за розміром плавці, а, головне, вони набагато барвистіші. Забарвлення коричного кольору з чорним малюнком на голові та плавцях. Чорні ділянки під оком і на нижній половині зябрових кришок сходяться на горлі й утворюють спільний візерунок із чорними променями грудних плавців. Велика червона пляма на зябрових кришках оточена чорним полем. На спинному плавці біля кореня розташована характерна кругла чорна пляма; крім того, зовні цей плавець має тонку білу облямівку. Хвостовим плавцем проходять 2-3 широких чорних вертикальних смуги, розділені більш світлими червоними зонами. Широка чорна зона займає задній край цього плавця, а по самому краю вона обмежена білою облямівкою. Анальний плавець червоний із чорним зовнішнім краєм. Кінчики черевних плавців білі. У нерестовий період самець набуває чудового оранжевого, майже червоного забарвлення, а чорний малюнок стає більш контрастним.
Забарвлення самок невиразне, сріблясто-коричневе з поздовжніми смугами на боках, відсутніми у самців. На хвостовому стеблі є чорна цятка, а хвостовий плавець має лише темний край, чорний малюнок на голові та плавцях відсутній. Молодь забарвлена так само, як дорослі самки.
Інтенсивність забарвлення відрізняється у різних популяцій, у деяких відсутня пляма на спинному плавці.
Риби були виявлені на мілководді (глибина близько 30 см) із глинястим дном. Тримаються вони на спокійних ділянках швидкоплинних річок, переважно в заводях або в ставках, розташованих уздовж головного русла річки. Вода чиста, показник pH в межах 4,4-5,7; твердість до 10° dH; температура 24–26 °C. Живуть макростоми парами або групою, що складається з одного дорослого та декількох неповнолітніх екземплярів. Інші риби тут практично не зустрічаються.
У Червоному списку МСОП вид має статус «уразливий», критерій «D2»[5]. Це означає, що популяція дуже мала або ізольована, і вид може опинитися під критичною загрозою й навіть зникнути протягом короткого часу.
Султан Брунею виявив особисту зацікавленість у брунейській красуні й оголосив її захищеною на території своєї країни. У Брунеї цей вид риб забороняється ловити, тримати в неволі або продавати. B. macrostoma також заборонена до експорту. Відкидаючи моральну неоднозначність, риба все-таки потрапила до акваріумів і була розведена любителями, її зокрема можна купити у селекціонерів з Таїланду або Сінгапуру.
Розмноження
Betta macrostoma належить до групи видів, що інкубують ікру в роті.
У нерестовий період риби змінюють своє забарвлення. Самець стає значно яскравішим, а у самки дуже виразними стають горизонтальні смуги. Крім того черево у самки круглішає через наповнення зрілою ікрою. Самець підпливає до самки, вигинає своє тіло й повністю розправляє плавці. У відповідь самка звивається, нагадуючи своїми рухами змію. Початок нересту ініціює самка. Притискаючи плавці до тіла, вона наближається до самця. Риби входять у контакт, і самець обгортається своїм тілом навколо самки та перевертає її черевом догори. При цьому самець утворює своїм тілом повне кільце, торкаючись кінчиком носа кінчика хвоста. У такій позиції самець вичавлює із самки порцію ікри й відразу запліднює її. Самець деякий час лишається нерухомим, у вигині його анального плавця зазвичай лежить ікра, але деякі ікринки падають на дно. Самка виходить із обіймів і збирає ротом ікру. Тоді вона підпливає до самця, який на той час уже отямився, й випльовує в напрямку його рота декілька ікринок. Самець намагається зловити їх. Коли вся порції ікри опиниться в роті у самця, риби відновлюють нерест. Акт відкладання ікри неодноразово повторюється. У кінці нересту, коли самка повністю звільниться від ікри й передасть самцеві останню ікринку, вона намагається заховатись. Самець продовжує приставати до неї, прагнучи отримати ще ікри, але врешті полишає ці спроби й переходить у режим виношування ікри. Нерест триває, як правило, від 2 до 4 годин.
Ікринки досить великі. Горло у самця розбухає, коли там збирається вся ікра. Переходячи до інкубації, він забивається у схованку. Його забарвлення стає блідим і невиразним. Виношування потомства триває близько 3 тижнів. Після цього батько партіями випускає вже повністю сформованих мальків. Вони досить великі, близько 0,5-1 см завдовжки, повністю незалежні й вільно плавають.
Утримання в акваріумі
Брунейська красуня має комерційне значення в торгівлі акваріумними рибами. Вперше вид був завезений до Європи (в Німеччину) 1984 року, до Америки — 1980 року[4]. Ціни на цих риб лишаються високими: 50-200 € у Німеччині і 80-300 $ у США[4].
Важкий для утримування в акваріумі вид риб, який можуть тримати тільки фахівці. Необхідна абсолютно чиста, кисла (pH 4,0-7,5) й дуже м'яка (до 10,0° dH) вода з температурою 23-26 °C. Риби не витримують брудну воду, тому обов'язковими є прибирання залишків корму, фільтрація й часті зміни води. Улітку воду слід охолоджувати.
Рекомендується тримати цих риб парами у просторому видовому акваріумі місткістю щонайменше 75 літрів. В акваріумі повинна бути густа рослинність, в тому числі й на поверхні. На дно кладуть корчі, горщики для квітів, шматки ПВХ-труб. Вони створюють необхідні для риб схованки. Зверху акваріум тісно закривають, тому що макростоми чудово стрибають і знаходять при цьому найменші щілини.
Корм: живий, морожений, високоякісні гранули тощо. Приймають заходи, щоб разом із кормом не занести в акваріум інфекцію.
Якщо риб вдається успішно утримувати, вони зазвичай розводяться в неволі. У видовому акваріумі нерест можна й не помітити. При груповому утримуванні риби самі знаходять собі пару. Таку пару краще відсадити до окремого нерестовища.
Після нересту дуже важливо забезпечити самцеві абсолютний спокій і тишу. Будь-який неспокій в перший тиждень змусить його проковтнути свій виводок. Поки самець виношує потомство, його не годують, щоб не провокувати ковтання приплоду.
Мальки, що вийшли на свободу, відразу беруть наупліусиартемій та оцтові нематоди, а також перетертий сухий корм, як штучний планктон. Існують різні повідомлення стосовно того, чи батьки їдять своїх мальків, тому останніх рекомендується вирощувати окремо. Мальки ростуть досить швидко. Приблизно через 6 місяців, коли вони мають довжину 2 дюйми, можна розрізнити самців і самок.
↑Lukas Rüber, Ralf Britz, Heok Hui Tan, Peter K. L. Ng, and Rafael Zardoya. Evolution of mouthbrooding and life-history correlates in the fighting fish genus Betta. Evolution, 58(4), 2004, pp. 799–813 (англ.)