8-ма повітряна армія СРСР
Як-3 — Монумент льотчикам 8-ї повітряної армії у місті Севастополь. Україна
На службі	13 червня 1942 — червень 1945
Країна	СРСР
Належність	Південно-Західний фронт Південно-Східний фронт Сталінградський фронт Південний фронт 4-й Український фронт Резерв Ставки ВГК 1-й Український фронт
Вид	ВПС
Тип	Червона армія, Радянська армія
Роль	повітряна
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна Сталінградська битва Котельниковська операція Донбаська операція Битва за Дніпро Кримська операція Львівсько-Сандомирська операція Моравсько-Остравська операція Празька операція * Оломоуцька операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-полковник авіації Хрюкін Т. Т.

Во́сьма пові́тряна а́рмія (8 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час німецько-радянської війни.

Сформована 13 червня 1942 року на підставі наказу НКО СРСР від 9 червня 1942 року на базі управління і частин ВПС Південно-Західного фронту у складі 206-ї, 220-ї, 235-ї, 268-ї і 269-ї винищувальних, 226-ї і 228-ї штурмових, 270-ї, 271-ї і 272-ї бомбардувальних дивізій, а також транспортного авіазагону, Київська особлива авіагрупа ГВФ і 7 окремих авіаескадрилей.

Бойовий шлях армії розпочався в оборонних битвах військ Південно-Західного фронту на полтавському, купянському, валуйсько-россошанському напрямах.

12 липня армія включена до складу Сталінградського фронту, з 15 вересня Південно-Східного фронту, з 30 вересня Сталінградського фронту 2-го формування (з 1 січня 1943 Південний фронт 2-го формування, з 20 жовтня 4-й Український фронт).

У липні-листопаді 1942 армія брала участь в Сталінградській стратегічній оборонній операції, підтримувала сухопутні війська, вела наполегливі повітряні бої з перевершуючими силами ворожої авіації. У листопаді-грудні у взаємодії з 2, 16 і 17-ю повітряними арміями підтримувала дії військ фронтів в ході контрнаступі під Сталінградом, брала участь в повітряній блокаді оточеного угрупування противника, здійснювала авіаційну підтримку радянських військ при розгромі котельниковського угрупування.

У 1943 діяла на ростовському напрямі, при прориві оборони противника на р. Міус, звільненні Донбасу, Мелітополь і південній частині Лівобережної України, в ході ліквідації нікопольського угрупування військ противника.

На початку 1944 армія забезпечувала перегрупування і зосередження військ фронту у районах Сивашу і Перекопу.

Потім сприяла його військам в ході Кримської стратегічної операції, при форсуванні Сивашу і прориві перекопського оборонного рубежу, при наступі вглиб Кримського півострова, штурмі Сапун-гори, звільненні Севастополя, ліквідації військ противника, блокованих на мисі Херсонес, завдавала ударів по його кораблях на Чорному морі.

13 травня 1944 виведена до складу резерву Ставки ВГК.

У липні-серпні у складі 1-го Українського фронту (з 6 липня по 4 серпня) брала участь в Львовсько-Сандомірськой стратегічної наступальної операції.

Увійшовши до складу знов сформованого 4-го Українського фронту 2-го формування, підтримувала його війська до кінця війни: при подоланні Карпат і звільненні Закарпатської України, Чехословаччини і південних районів Польщі, в Моравсько-Остравській операції.

Бойовий шлях армія закінчила участю в Празькій стратегічній операції і звільненні столиці Чехословаччини.

За час німецько-радянської війни 8-ма повітряна армія зробила понад 220 тис. літако-вильотів, брала участь в шести повітряних операціях.

За успішне виконання завдань командування тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями, 203 льотчикам присвоєне звання Героя Радянського Союзу, О. В. Алелюхін, В. С. Єфремов і В. Д. Лавриненков удостоєні цього звання двічі.

• 206 винищувальна авіаційна дивізія (вад), пізніше переформована на 206 штурмову авіаційну дивізію (шад) (09.06.42 — до кінця війни);
• 220 вад (09.06.42 — 09.09.42);
• 235 вад (13.06.42 — до кінця війни);
• 268 вад (09.06.42 — до кінця війни);
• 269 вад (09.06.42 — 10.42);
• 287 вад (08.42 — ?);
• 288 вад (08.42 — ?);
• 221 бомбардувальна авіаційна дивізія (бад) (24.06.42 — 23.07.42);
• 270 бад, пізніше переформована на 6 гвардійську бомбардувальну авіаційну дивізію (гбад) (09.06.42 — 30.05.44)^[1];
• 321 бад (01.08.44 — 05.45);
• 271 нічна бомбардувальна авіаційна дивізія (нбад) (09.06.42 — до кінця війни);
• 272 нбад (09.06.42 — до кінця війни);
• 228 шад (09.06.42 — до кінця війни);
• 226 шад, пізніше 1 гшад (24.06.42 — 05.44);
• 289 шад (08.42 — ?);
• 230 шад (04.44 — 11.05.44);
• 2 змішаний авіаційний корпус (зак)^[2] (11.42 — 04.43);
• 10 зак (09.03.43 — 21.07.43);
• 7 шак (21.07.43 — ?);
• 5 шак (07.44 — ?);
• 10 вак (08.44 — ?);
• 8 орап (09.06.42 — до кінця війни);
• 10 онтап (12.06.42 — ?);
• 23 зап (07.42 — 11.42);
• 100 окрап (? — 05.45);
• 200 оапз (21.12.44 — 05.45);
• 282 зап (07.42 — ?);
• 655 зап (08.42 — ?);
• 932 зап (08.42 — ?);
• 31 окрае (14.06.42 — 30.03.43)
• 40 оаез (06.42 — ?)
• 214 оаез (22.06.41 — 21.12.44)

• Командувачі:
  • генерал-майор авіації, з 17 березня 1943 генерал-лейтенант авіації, з 11 травня 1944 генерал-полковник авіації Хрюкін Т. Т. (13 червня 1942 — 2 липня 1944);
  • генерал-лейтенант авіації Жданов В. М. (3 липня 1944 — до кінця війни).
• Члени військової ради:
  • бригадний комісар, з 20 грудня 1942 генерал-майор авіації Вихорєв А. І. (9 червня 1942 — 3 березня 1944);
  • полковник, з 16 травня 1944 генерал-майор авіації Ритов А. Г. (3 березня 1944 — до кінця війни).
• Начальники штабів:
• генерал-майор авіації Я. С. Шкурін (7 червня 1942 — 17 серпня 1942);
• полковник Н. Г. Селезньов (18 серпня 1942 — 3 лютого 1943);
• полковник І. М. Бєлов (3 лютого 1943 — 6 червня 1944);
• генерал-майор авіації В. І. Ізотов (6 червня 1944 — до кінця війни).

• Міус-фронт
• Середньодонська операція
• Операція «Фішрайер»
• Операція «Вінтергевіттер»

• Н. М. Руденко. Восьма повітряна армія [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 639. — ISBN 966-00-0734-5.
• «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», Москва, 1968.
• Бойков П. М. На главных направлениях. — М.: Воениздат, 1984.
• Губин Б. А., Киселев В. Д. Восьмая воздушная. Военно-исторический очерк боевого пути 8-й воздушной армии в годы Великой Отечественной войны. — М.: Воениздат, 1980.^[3]
• Перов В. И., Растренин О. В. Штурмовая авиация Красной Армии. — М.: Издатель А. С. Акчурин, 2003. — Том 1. Суровая школа.
• Памятная книжка ветерана 224-й штурмовой авиационной Жмеринской Краснознаменной дивизии. — Днепропетровск, 1989.
• Чечельницкий Г. А. Сражались летчики-истребители. — М.: Воениздат, 1964.
• Осипов Г. А. В небе бомбардировщики. — Щелково, серия "Библиотека журнала «Щелково», 2003.
• Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985.
• Пальмов В. В. Штурмовики над Днепром. — К.: Политиздат, 1984.
• Королев В. О. Гвардейцы первой штурмовой. — М.: Воениздат, 1980.
• Кожевников М. Н. Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. — М.: Наука, 1977.^[4]

• 8-я воздушная армия
• 8-я воздушная армия [Архівовано 21 березня 2012 у Wayback Machine.]
• 8-я воздушная армия [Архівовано 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
• 8-й отдельный разведывательный Мелитопольский орденов Богдана Хмельницкого и Красной Звезды авиационный полк [Архівовано 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]
• Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• Командующие воздушными армиями ВВС РККА в период 1942–1945 гг. [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.]