49-та окрема бригада оперативного призначення (РФ)

49-та окрема бригада оперативного призначення
рос. 49-я отдельная бригада оперативного назначения
На службі1993—дотепер
КраїнаРосія Росія
ТипНаціональна гвардія Росії
Чисельністьбригада
У складіПівнічно-Кавказьке регіональне командування військ національної гвардії
Дислокаціям. Владикавказ
Війни/битвиДруга російсько-чеченська війна
Російське вторгнення в Україну (2022)

49-та окрема бригада оперативного призначення (49 ОБрОП, в/ч 3748) — тактичне з'єднання Військ національної гвардії, раніше Внутрішніх військ МВС Росії. Пункт постійної дислокації — м. Владикавказ (Північна Осетія).

Історія

Веде історію від 99-ї дивізії оперативного призначення внутрішніх військ МВС РФ.

Бригада брала участь у наступі на Харків у ході повномасштабного вторгнення Росії в Україну переважно силами 121-го полку оперативного призначення. Частини бригади зазнали втрат, після чого близько 500 військовослужбовців відмовилися від участі у вторгненні[1].

Військовослужбовці 121 полку згадувалися як масово відмовилися від участі у вторгненні, пізніше були звільнені і оскаржували звільнення в суде[2].

Структура

  • 121-й полк оперативного призначення, в/ч 3723 (Кабардино-Балкарська Республіка, м. Нальчик-20, селище Зоряний).
  • 674 полк оперативного призначення, в/ч 3737 (Республіка Північна Осетія-Аланія, м. Моздок).
  • 126 полк внутрішніх військ, в/ч 3718 (Республіка Інгушетія, м. Назрань).
  • 1-й спеціальний моторизований батальйон, в/ч 7427 (м. Кисловодськ).
  • 17-й загін спеціального призначення «Авангард» (колишній «Едельвейс»), в/ч 6762 (м. Мінеральні Води).
  • 383-й окремий батальйон оперативного призначення, в/ч 3724 (м. Владикавказ, смт. Карца).
  • 362-й окремий батальйон оперативного призначення, в/ч 3754 (смт. Чермен).
  • 242-й окремий розвідувальний батальйон, в/ч 3772 (м. Зеленокумськ).
  • 243-й окремий батальйон зв'язку, в/ч 3773 (Владикавказ).
  • 247-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, в/ч 3774 (Краснодар).
  • 255-й окремий батальйон матеріального забезпечення, в/ч 3785 (Владикавказ).
  • 343-й окремий батальйон матеріального забезпечення, в/ч 6770 (Республіка Північна Осетія-Аланія, м. Моздок).
  • 261-й окремий медико-санітарний батальйон, в/ч 3791.
  • 281-й окремий інженерно-саперний батальйон, в/ч 5588 (м. Зеленокумськ)[3].

Примітки

  1. ↑ «Мы по полям бродили несколько суток». В первые дни вторжения в Украину сотни росгвардейцев отказались воевать и вернулись — и теперь обжалуют свое увольнение в суде. Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  2. ↑ Кадыровцы на войне. Доклад бывших сотрудников «Мемориала». Новая Газета. Европа. Архів оригіналу за 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  3. ↑ Федеральная служба войск национальной гвардии. Milkavkaz (рос.). 7 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2017-04-19 у Wayback Machine.]