35 кіло надії (повість)
фр. 35 kilos d'espoir
Постер до фільму «35 кілограмів надії»
Жанр	підліткова література
Форма	роман
Автор	Анна Гавальда
Мова	французька
Написано	2002 року
Опубліковано	2002
Країна	Франція
Переклад	Світлана Перець

«35 кіло надії» (фр. 35 kilos d'espoir) — повість французької письменниці Анни Гавальди, написана 2002 року.

Анна Гавальда певний час працювала вчителькою французької мови. У неї був учень, який зовсім не хотів учитися. Спочатку вона ставилась до нього зневажливо. Та якось він приніс у школу власноруч змайстровану модель корабля «Титанік». Для його виготовлення потрібно було терпіння, старанність і тисяча годин копіткої праці. Гавальда попросила його принести всі свої роботи і в школі влаштували велику виставку того хлопчика. Тоді найгірший учень став найпопулярнішим. Повість «35 кіло надії» письменниця написала на честь дітей, які у школі залишаються непоміченими. Таким дітям книга додає сили, щоб не зламатися.

Ґреґуар розповідає про себе і про кошмар, яким для нього стала школа. Він ненавидів школу, її запах, вчителів, бо йому там було не цікаво. Двічі Ґреґуар залишався на другий рік. Навчається у шостому класі. Батьки сварять його за погані оцінки, а Ґреґуар подумки щось майструє: космічний корабель для зоряних війн із «Лего-систем», або апарат для видавлювання зубної пасти, чи гігантську піраміду із дерев'яного конструктора. Підготовка домашнього завдання для хлопця є знущанням. Зрештою хлопця відчислили зі школи. У жодному навчальному закладі не хотіли приймати хлопця. Через нього сварилися батьки. Більше всього на світі він любив дідуся. Ґреґуар любив майструвати і складати «Лего», йому вдалося стати учнем коледжу Граншан. Завдяки дідусеві хлопець навчився домагатися поставленої мети і доводити справу до кінця.

Анна Гавальда розповідає про:

• вибір життєвого шляху та виживання у світі, в якому важко адаптуватися через певні розумові проблеми

Письменниця порушує низку проблем:

• сімейні стосунки, спілкування між батьками і дітьми
• ставлення до літніх людей, яким бракує уваги
• шкільна атмосфера
• мрії та шлях до їхнього здійснення
• профільне навчання

Головна думка повісті: важливо підтримувати тих, кого любиш і усвідомлювати, що кожна людина у чомусь талановита і варта уваги.

Ґреґуар —головний герой повісті, тринадцятирічний французький хлопчик. Щасливим він був тільки тоді, коли ще не ходив у школу. Та в три роки і п'ять місяців його віддали в школу. За словами першої вчительки у нього: "Голова як решето, золоті руки і величезне серце". Грегуар обожнює свого діда, майструє вироби і ненавидить школу. Йому доводиться вирішувати дорослі проблеми. Грегуар сам обирає коледж і пише зворушливого листа директору. Він думає про дідуся, коли проходить вступні випробування, і коли лізе по канату. Для хворого дідуся Грегуар робить над собою зусилля, і, можливо, саме завдяки йому дід Леон одужав.

Дід Леон — найближча для хлопчика людина. Свого часу у школі він вчився на «відмінно» з усіх предметів, був першим з математики, з французької мови, з англійської, з історії. У сімнадцять років він розпочав навчання у Вищій політехнічній школі. А потім Леон будував мости, транспортні розв'язки, тунелі, греблі. Він мудрий, розуміє і підтримує Ґреґуара.

За романом Анни Гавальди 2010 року створено однойменний фільм «35 кілограмів надії» режисера Олів'є Ланґлуа.

• «35 кіло надії». Анна Гавальда, пер. з фр. Кашуба Євдокія // ЛітАрхів (укр.)

• Я її кохав, я його кохала
• Просто разом (фільм)

• Ольга Гузь А. Гавальда. «35 кіло надії». Провідні ідеї твору та особливості їх художнього втілення: урок № 60 / О. Гузь, С. Тіхоненко. — Журнал «Зарубіжна література в школах України», К., 2016, № 3.