35-та ракетна дивізія (РФ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 35-та дивізія.
35-та ракетна дивізія
На службі1992—дотепер
Країна Росія
ВидРВСП
Чисельністьдивізія
ШтабЗАТО Сибірський, Алтайський край
НагородиОрден Червоного Прапора Орден Кутузова II ступеня Орден Олександра Невського
Медіафайли на Вікісховищі

35-та ракетна Червонопрапорна, орденів Кутузова та Олександра Невського дивізія (35 РД, в/ч 52929) — військове з'єднання Ракетних військ стратегічного призначення Росії чисельністю в дивізію. Дивізія перебуває в складі 33-ї ракетної армії. Розташована у ЗАТО Сибірський Алтайського краю. На озброєнні має міжконтинентальні балістичні ракети.

Історія

У 1992 році, після розпаду СРСР, 35-та ракетна дивізія перейшла під юрисдикцію Росії.

На 1994 рік основне місце дислокації — ЗАТО Сибірський Алтайського краю.

Склад

За даними rvsn.info:[1]

2006

  • 307-й ракетний полк;
  • 479-й ракетний полк;
  • 480-й ракетний полк;
  • 867-й ракетний полк.

Крім ракетних полків, до складу дивізії різного часу входили:

Додані й допоміжні частини та підрозділи

  • 1059-та ремонтно-технічна база (додана 178-му ракетному полку);
  • 1515-та ремонтно-технічна база (додана 479-му ракетному полку);
  • 1518-та ремонтно-технічна база (додана 480-му ракетному полку);
  • 3911-та технічна ракетна база (3911-та трб, в/ч 01276);
  • 729-й вузол зв'язку (720-й вз, в/ч 08315);
  • 337-ма окрема вертолітна ескадрилья (337-ма ОВЕ, в/ч 29557);
  • Військовий госпіталь 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52934);
  • Окремий батальйон охорони і розвідки 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52862);
  • Окремий інженерно-саперний батальйон 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52928);
  • 157-й будинок культури Російської армії;
  • Окрема група регламенту засобів зв'язку 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52929-А);
  • База тилового забезпечення 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52929-Б);
  • Дивізіонна автомобільна ремонтна майстерня 33-ї ракетної дивізії (в/ч 52929-В).

Озброєння

  • З листопада 1991 року — ракетні комплекси з міжконтинентальними балістичними ракетами РС-12М «Тополь» (15Ж58), переозброєння було закінчено в грудні 1994 року. У складі дивізії 36 ПУ.[2]

Командири

  • З 1992 по 1995 рік — генерал-майор Калиниченко М. І.
  • З 1995 по 1998 рік — генерал-майор Розовенко В. П.
  • З 1998 по 2002 рік — генерал-майор Свідерський К. В.
  • З 2002 по 2006 рік — генерал-майор Баранов Олександр Аркадійович
  • З 2006 по 2009 рік — генерал-майор Матвєєв Сергій Сергійович
  • З жовтня 2009 по травень 2013 рік — генерал-майор Ногін Роман Олегович
  • З травня 2013 по серпень 2017 генерал-майор Талатинник Сергій Андрійович
  • З серпня 2017 — генерал-майор (Указ Президента РФ № 595 від 12.12.2019 р) Прокопенков Олександр Олександрович

Галерея

Примітки

  1. ↑ Ракетные войска стратегического назначения. Справочник. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 25 січня 2020. [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Состав РВСН. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 25 січня 2020.

Література

  • Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.