У 2022 році сформувався 242-й батальйон. Дорогою ціною вчора ще цивільні люди отримали бойовий досвід та перетворилися на згуртований та змотивований бойовий підрозділ.
Батальйон брав участь в обороні Київщини, зокрема в Ірпені, Гостомелі та Пущі-Водиці. У подальшому батальйон виконував бойові завдання в районі Бахмута, звільняв від російських окупантів Харківщину та збивав повітряні цілі на підступах до столиці.
Відомі персони у складі батальйону
ПРИМАЧЕНКО Володимир Васильович — позивний Хєрсон. Пройшов війну у Афганістані, брав активну участь у Революції Гідності, а після Майдану разом із побратимами рушив на схід України, брав участь в АТО у 2014 році. З липня 2019 року очолював Київський Відділ Мінветеранів. Від початку повномасштабного наступу РФ знову став на захист України. Загинув на Донеччині відбиваючи прорив ворога на позиціях. Отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
ОЛІЙНИК Ярослав Олексійович — Солдат, позивний Ярік, загинув 5 червня 2022 року на Донеччині в районі села Миронівка, захищаючи Батьківщину та всіх українців від ворога. Не побоявшись нічого, відважний стрілець кинувся рятувати життя товариша від пулі ворожого снайпера. Й був смертельно застрелений, куля пробила паспорт Громадянина України. Отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Прапор батальйону
Прапорці в пам'ять бійцям на майдані
Пам'ятник загиблим воїнам в Харківській області
Втрати батальйону за період російського вторгнення
Загинув між селищем Миронівка і Воздвиженка Бахмутського району Донецької області. Близько 5-ї ранку російські окупанти почали обстрілювати позиції українських захисників із мінометів, авіації і танків. В окоп, де перебував Олександр, влучив танковий снаряд.
Поховали 15.06.2022 на кладовищі м. Васильків, Київська область.
25 років, народився і проживав у м. Київ. Після закінчення школи вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування. Ярослав був високим і статним парубком з рудим волоссям, захоплювався комп'ютерами та іх ремонтуванням, завжди цікавився новими технологіями. До війни працював у компанії з виготовлення ролетів та розроблював сайти. Попереду у нього було довге життя, багато радості та мрій. Але одна мрія виявилась сильніше всього — жити у вільній та незалежній Україні. І за цю мрію молодий, талановитий чоловік заплатив своїм життям.
Загинув на Донеччині в районі села Миронівка, захищаючи Батьківщину та всіх українців від ворога. В середині травня рота укріплювала позиції на Донеччині. Не побоявшись нічого, відважний стрілець, кинувся рятувати життя товариша від пулі ворожого снайпера й був смертельно застрелений, куля пробила паспорт Громадянина України..
Похован 14.06.2022 на Лук'янівському кладовищі Києва.
57 років, народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської область. Багато років жив у Херсоні, звідки і позивний. Брав участь у війні в Афганістані. Пізніше був учасником Революції гідності. З липня 2014 року воював у складі 2-ї штурмової (афганської) роти 24 ОШБ «Айдар». Під час вивезення поранених побратимів з-під оточеного Луганського аеропорту отримав осколкові поранення, довгий час проходив реабілітацію. З 2015 року працював у галузі захисту ветеранів. З 2019 року — начальник Відділу у м. Києві Міністерства у справах ветеранів України.
52 роки, Народився та проживав у м. Київ, де і закінчив місцеву гімназію. Життя Миколи ніколи не було легким, проте він завжди гідно і мужньо приймав усі виклики. У нього було багато своїх хобі, але найбільше любив рибалку. Микола мав хист до всього, до чого тільки його рука доторкнеться. Він робив бездоганні вироби з дерева та вмів робити декорації у склі. До повномасштабного вторгнення працював у ТОВ «Фортуна». Дуже цінував свою сім'ю та намагався для них зробити все. Був волонтером до останнього, адже любив тварин ще з самого дитинства.
На ранок 24 лютого він поїхав до котів за якими опікувався, насипати їм побільше корму й тримав путь до територіальної оборони, де згодом і захищав Ірпінь та Бучу. В цей період намагався опікуватись покинутими тваринами у вільний час, а після успішного відбиття ворога забрав одну кішку додому. У квітні вступив до лав 242-го окремого батальйону241-ї окремої бригади територіальної оборони та прослужив водієм 1 відділення 2 взводу 7 стрілецької роти.
Загинув внаслідок вибухової травми під час військових дій в Луганській області, Попаснянський район, смт. Вовчоярівка.
Поховали 26.06.2022 на кладовищі с. Мокрець Броварського району Київської області.
СМОЛІНСЬКИЙ Анатолій Олексійович (Прораб)Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сержант
49 років, народився в Черкаській області, в селі Івківці. Після навчання в місцевій школі пішов в армію, служив в Національній Гвардії України. Першою роботою була професія пожежника, далі вже по переїзду до Києва разом з рідними братами почали свій бізнес в будівельній сфері. Анатолій з нуля став будівельником і фактично всьому вчився одразу на практиці, звідти і позивний Прораб. Побудував багато будинків, зробив купу ремонтів як своїм замовникам, так і близьким, тому його роботи будуть завжди нагадувати про талановитого воїна. Був справжнім чоловіком та лідером, мав прекрасне почуття гумору, і був душею компанії будь-де.
29 років, народився у м. Бориспіль Київської області. Закінчив Немішаєвський коледж зі спеціальності «Ветеринар», та з відзнакою — Національний університет біоресурсів і природокористування України. У вільний час займався велоспортом та брав участь у різних спортивних змаганнях, зокрема — з бігу та плавання. Також брав участь у Революції Гідності і писав патріотичні вірші. Після здобуття вищої освіти Михайло поїхав працювати на ферму в Данію, згодом переїхав до Фінляндії, де продовжував займатись улюбленою справою.
Загинув від отриманих осколкових поранень на Харківщині біля села Дементіївка. Його через 2 дні після загибелі відкопали разом з кулеметом, на гашетці якого були заціпенілі руки.
46 років, народився та проживав у місті Києві. Закінчив Київський державний технічний університет будівництва і архітектури зі спеціальності «Інженер-технолог». Мав різноманітні захоплення, був повний сил та бажань. Любив рибалити та подорожувати. Мав багато друзів і завжди був в центрі уваги. Активно тренувався та займався спортом, готувався взяти участь у змаганнях міжнародного рівня у Федерації Кудо. Його мудрість та сила допомагали зовсім молодим спортсменам, він вчив їх перемагати та боротися до кінця. Активно розглядав різноманітні можливості розвитку власного бізнесу, вивчав мови, намагався вчитися новому — програмуванню та комп'ютерним наукам.
ДРЕЧЕВИЧ МиколаДанилович (Дракоша)Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший сержант
48 років, народився в Львівській області, Драгобицький район, село Старий Кропивник. Микола був уродженцем і мешканцем Львівської області. Закінчив загальноосвітню середню школу № 4 міста Борислав. Згодом закінчив ПТУ. Працював будівельником, мав свою бригаду.
42 років, народився у селі Ворвулинці, Тернопільська область. Після школи вирішив стати військовим. Закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Служив у в/ч м. Скала-Подільська, потім перевівся у м. Чернівці. Працював дільничим у поліції. У 2008 році потрапив у ДТП при виконанні службових обов‘язків, після чого мав інвалідність. Був активним учасником Революції Гідності.
Валентинович (Талант)Медаль «За військову службу Україні»
Молодший сержант
37 років, народився в селі Роздольне Херсонської області. Здобув середню освіту. Жив у Києві з родиною. Захоплювався фотографією, малюванням, грою на гітарі та співом. Навчався у Київській школі фотографії.
Загинув під час висування підрозділу на позиції, потрапивши під мінометний обстріл в районі села Дементіївка Харківської області. Під час висування на позиції підрозділ українських оборонців потрапив під мінометний обстріл російських окупантів.
55 років, родом з Києва. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Разом із дружиною упродовж 11 років мав свій бізнес із надання послуг таксі. Потім займалися страхуванням. Чоловік був регіональним менеджером страхового брокера. У вільний час займався садівництвом, любив рибалити. Був активним учасником Революції Гідності.
З початку повномасштабної війни Борис волонтерив — вивозив людей з Бучі, Гостомеля, Ірпеня. А згодом приєднався до столичного 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони. У нього було двоє синів, обидва — інваліди з дитинства. Борис в свої 55 років мав би бути поруч із синами, але поклик серця — захищати свою Батьківщину — виявився сильнішим за сімейні обставини.
Загинув під час мінометно-артилерійського обстрілу біля села Дементіївка на Харківщині. Через тривалі бої в тому районі Харківщини вивезти тіло Калмика вдалося лише за два місяці — у вересні.
МАКЕЄВ Олександр Сергійович (Конструктор)Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Лейтенант
44 роки, народився і жив у Києві. Після школи здобув фах техніка-конструктора у Київському оптико-механічному технікумі. У 2002-му закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості (нині — Київський національний університет технологій та дизайну). Працював інженером-конструктором оптико-волоконних приладів. Цікавився історією. Грав на гітарі та саксофоні. Любив гори. У студентські роки займався історичною реконструкцією. Потім захопився спортом: біг, ультратрейл, триатлон, плавання.
57 років, народився у місті Буринь Сумської області. Закінчив місцеву школу. Довгий час працював у Буринській центральній районній лікарні водієм, а потім механіком. Любив їздити за кермом, був безвідмовним другом. Деякий час заробляв на ремонтах квартир.
Загинув в результаті прямого вогневого контакту під час висування підрозділу на позиції СП в районі Дементіївка Харківської області. Напередодні 57-річний захисник вирушив на завдання, близько 03:00 ночі українські військові потрапили у ворожу засідку. У результаті цього бою не стало Старого. Через постійні ворожі обстріли тіло Миколи змогли забрати лише на 9 день після його загибелі. Поховали його у рідному місті Буринь.
Служив кулеметником 3-го відділення, 3-го взводу 6-ї стрілецької роти 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони. Був сильною та сміливою людиною, яка була вірна присязі та своїй Батьківщині до останнього. За час проходження служби на посаді кулеметника зарекомендував себе з позитивного боку, логічно працював над вдосконаленням та підвищенням свого професійного рівня. Мав високий рівень мотивації до військової служби та користувався авторитетом у своїх сослуживців.
ЖУЙКОВ Володимир Петрович(Авдот)Медаль «За військову службу Україні»
Молодший сержант
51 рік, Володимир народився у місті Кролевець Сумської області, навчався у Полтаві. З 18 років служив у В'єтнамі корабельним коком. Після завершення курсів у Києві працював 3D-модельєром в IT-компаніях над створенням культових онлайн-ігор. Обожнював рибалку, неперевершено готував, професійно володів техніками масажу, писав вірші та неймовірно гарно ліпив із пластиліну воєнну техніку.
Загинув в результаті прямого вогневого контакту під час висування підрозділу на позиції СП в районісела Дементіївка на Харківщині. Захисник потрапив у засідку ворога та отримав смертельні кульові поранення.
ОНІЩЕНКО Валерій Миколайович (Боцман)Медаль «За військову службу Україні»
Штаб-сержант
49 років, був киянином, народився і виріс у столиці. Закінчив Національний університет харчових технологій. Працював на комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» та всіляко допомагав киянам створюючи комфорт у їх житті. У вільний час чоловік любив рибалити.
58 років, народився і жив у Києві. Закінчив Національний авіаційний університет. У 1984—1986 роках проходив строкову службу у військах зв'язку. Потім понад 20 років служив у підрозділах радіоконтррозвідки СБУ. Звільнений у відставку у званні майора. Любив читати, особливо книги з історії. Чудово грав у шахи, мав відмінне почуття гумору. Полюбляв радіо- та фотосправу. Своїми руками створював казку у старенькій «хатинці-дачі», де побудував, як він сам казав, «вівтар безумства».
Загинув у бою з окупантами в районі села Дементіївка на Харківщині. Інгвар лежав обличчям вниз з перетягнутою джгутом рукою. Коли за допомогою «кошки» його перевернули, виявилось, що під тілом — граната та особистий пістолет ТТ. Навіть тяжко поранений він був готовий прийняти бій та не збирався здаватися.
46-річний солдат, народився у м. Чернігів. Закінчив Чернігівський педагогічний університет зі спеціальності «Фізична підготовка».
З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав тро, далі — 242 окремий батальйон територіальної оборони. Макс мав великий рівень мотивації до військової служби та користувався авторитетом у своїх товаришів.
50 років, народився та проживав у місті Київ. Закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Після чого посвятив своє життя державній безпечності своєї країни, служив в рядах Служби Безпеки України. Останні роки свого життя посвятив бізнесу, любив займатися боксом та велоспортом.свою особистість.
43 роки, родом з Києва. Навчався у місцевій школі № 108. Закінчив Школу міліції та працював водієм, любив футбол, знав кожного гравця світу. Вболівав за футбольну команду «Динамо Київ». Дуже любив відпочинок на природі.
В районі села Дементіївка на Харківщині Андрій пішов з групою на допомогу до побратимів. Однак вони самі також потрапили під ворожий обстріл. Дусік отримав важке поранення та був евакуйований з поля бою побратимом. З того дня він перебував у комі та до тями так і не прийшов.
Загинув виконуючи бойове завдання на Харковщині в районі с. Дементіїка. Вночі виконували бойове завдання під Дементіївкою, де перед цим рашисти знищили українську розвідгрупу. Поки займали позиції, із власної ініціативи пішов на дорозвідку. Лісосмуга, що була неподалік, виявилася зайнята ворогом. Рашисти засіли там у «кікіморах». Валентин побачив їх, але здійняти автомат не встиг — вони відкрили по ньому перехресний вогонь.
56 років, народився у місті Сміла на Черкащині. Закінчив школу № 10, де викладав мистецтво рукопашного бою разом зі своїм другом, а потім і кумом. Гурток «Каскад» був настільки відомим, що в залі всім охочим займатись не вистачало місця. Після школи Володимир вирішив нікуди не вступати, а піти до армії. Після строкової служби закінчив школу прапорщиків та пройшов Афганістан. У 2014-му, після Майдану, Володимир поїхав воювати в АТО, після демобілізації почав їздити за кордон на заробітки. У 2021 році переїхав до доньки в Київ.
23 лютого 2022 року Володимир почав збирати речі, з якими він був в АТО, зі словами «про всяк випадок». Наступного дня у родині чоловіка не було паніки. О 7-й ранку він сказав: «Давайте поснідаємо і тоді я поїду по своїм справам». Вдруге такий сумісний сніданок у родини був через 113 днів війни. О 9-й годині Володимир вже був у складі 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони. Був на Донеччині, потім поїхав до Харкова.
Загинув під час артилерійського обстрілу КСП роти в районі села Уди Харківської області. Володимира Каліхмана поховали на Алеї пам'яті у рідному місті.
24 роки, народився та проживав у місті Київ. Навчався в Технічному ліцеї, був завжди чемним, старанним, та справедливим. Вирішив поступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем».
11 лютого 2022 року, коли в повітрі вже пахло війною, підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Батькам сказав, що зараз немає іншої роботи, ніж захищати Батьківщину і він не хоче сидіти вдома, коли інші ідуть на фронт. Так і потрапив до 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів.
В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації.
Поховали в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» ІІІ ступеня, відзнакою «За відвагу».
27
ЖИГАЙЛО
Євген Олександрович (Жога)
Солдат
44 роки, народився та проживав у м. Київ. Після закінчення школи вступив до Київського електротехнічного технікуму, але задля підтримки своєї родини в складні часи мусив покинути навчання та піти працювати. На протязі 10 років Євген професійно займався рукопашним боєм, мав навички володіння зброєю. Євген завжди був борцем за справедливість, тому ніколи не стояв осторонь. В період Революції Гідності відстоював інтереси громадян на Майдані Незалежності.
З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони, а далі вже до 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони.
Женя мав за мету стати бойовим медиком задля порятунку побратимів на полі бою. У цей важкий період він знайшов ще одну, велику та дружню родину — своїх побратимів, «Бойових бобрів». Хлопці завжди були поруч, та бились пліч-о-пліч заради вільної країни.
В пам'яті він назавжди залишиться справжнім козаком з палаючим серцем і люттю до ворога.
Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області, потрапивши під ворожий мінометний вогонь.
Поховали на кладовищі села Гатне Фастівського району Київської області.
28
ФОМІНИХ Анатолій
Юрійович(Фома)
Солдат
51 рік, проживав в місті Київ. У ньому текли дві крові — гаряча грузинська й завзята українська, козацька. У 4 роки переїхав з родиною до України. Спочатку — до Конотопа на Сумщині, за два роки — до селища Калита Київської області, де провів дитинство.
Перебуваючи в темному замкненому приміщенні, неочікувано й несподівано пережив містичний досвід Божої присутності й відтоді жив як відданий послідовник Христа. Перечитав Біблію від сторінки до сторінки, уривками цитував Святе Письмо, а під час бойових завдань часто слухав Слово Боже в аудіоформаті.
Героїчно захищав Україну ще з 2014 року, служивши капеланом. Багатодітній тато, який завжди з любов'ю розповідав про своїх дітей, показував фото і завжди з гордістю мовив, що має найкращу дружину. Він був світлою людиною, з вірою в серці, любов'ю до людей та всього живого.
З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони, а далі вже до 242-го окремого батальйону територіальної оборони241-ї окремої бригади територіальної оборони. Мав право відмовитися, маючи багатодітну сім'ю, проте пішов до ЗСУ добровольцем. Він не уявляв комфортного життя в той час, як молоді українські хлопці жертвували своїм життям заради інших. Серед військовослужбовців підрозділу користувався авторитетом та повагою. Не раз ризикував життям під час виконання бойових завдань. Усі сподівалися на його повернення живим і здоровим.
Під час виконання бойового завдання у н.п. Іванівське Бахмутського
району Донецької області, при ворожому штурмі позиції «Сірко» отримав поранення несумісні з життям.
Поховали на кладовищі села Лісовичі Вишгородського району Київської області
29
ЗАХАРЧЕНКО Євген Олександрович (Мультик)
Солдат
Народився та проживав в селі Мархалівка Київської області. Закінчив Вище професійне училище деревообробки за спеціальністю «Столяр верстатник деревообробних верстатів».
З перших днів вторгнення пішов добровольцем, далі — 242 батальйон територіальної оборони та гарячі точки фронту.. Євген був дисциплінованим та грамотним військовослужбовцем, шанував честь та гідність товаришів по службі, серед побратимів користувався авторитетом та повагою.
Після виходу з бойових позицій Євгену вручили вже 8-му медаль, на що він промовив: «Я б усі нагороди віддав, аби повернути товаришів з полону»
Повернувшись з останнього виїзду, готувався до відпустки, але страшенний путь автодороги Яготин-Сотниківка зруйнував усі плани бійця, в тому числі й на майбутнє.. Не впоравшись з керуванням, здійснив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим зіткненням із нерухомою перешкодою у вигляді дерева та перекиданням транспортного засобу.
Поховали на кладовищі села Мархалівка Фастівського району Київської області
30
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Олексій Петрович (Загреб)
Молодший сержант
Народився Олексій в місті Прип'ять Київської області. Після вибуху на ЧАЕС під час евакуації переїхав з батьками в Київ, де й проживав весь час. Захоплювався спортом, займався футболом, а потім регбі. Отримав освіту за спеціальністю автослюсар, але ж по душі була кар'єра приватного підприємця, чим і займався свої останні довоєнні роки.
В перший день війни Олексій вивіз сім'ю в більш безпечне місце, а сам повернувся до Києва. Не міг стояти осторонь, взяв до рук зброю і без вагань пішов захищати Україну. Відважний боєць, який з початку російського повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва та області, далі — Харківське та Донецьке направлення. Нещодавно повернувся з н. п. Кліщіївка Донецької області. Завжди відповідальний до своїх посадових обов'язків та готовий до вдосконалення знань.
Мав би ще жити та обороняти свою країну заради майбутнього своїх синів, але
те страшенне зіткнення неподалік села Черняхівка Київської області з попутним автомобілем трагічно обірвало його життя…
Поховали захисника на Південному кладовищі с. Віта Поштова Київської
області.
Вшанування
У 2020 році було встановлено День територіальної оборони України, який відзначається щороку в першу неділю жовтня.
Cristian Molinaro Informasi pribadiNama lengkap Cristian MolinaroTanggal lahir 30 Juli 1983 (umur 40)Tempat lahir Vallo della Lucania, ItaliaTinggi 182 cm (6 ft 0 in)Posisi bermain Bek sisiInformasi klubKlub saat ini VeneziaNomor 3Karier junior SalernitanaKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2002–2005 Salernitana 77 (1)2005–2007 Siena 56 (0)2007–2010 Juventus 65 (0)2010–2014 VfB Stuttgart 103 (0)2014 Parma 16 (2)2014–2018 Torino 81 (1)2018–2019 Frosinone 14 (0)...
Dewan Perwakilan Rakyat DaerahKota PalopoDewan Perwakilan Rakyat Daerah Kota Palopo 2019–2024JenisJenisUnikameral Jangka waktu5 tahunSejarahSesi baru dimulai2 September 2019PimpinanKetuaNurhaenih (Golkar) sejak 30 Oktober 2019 Wakil Ketua IAbdul Salam (NasDem) sejak 30 Oktober 2019 Wakil Ketua IIIrvan Majid, S.T. (Demokrat) sejak 30 Oktober 2019 KomposisiAnggota25Partai & kursi PKB (2) Gerindra (3) PDI-P (3) Golkar (5) ...
Pour les articles homonymes, voir Bourgeois. Léon Bourgeois Léon Bourgeois en 1917. Fonctions Président du Sénat français 14 janvier 1920 – 22 février 1923(3 ans, 1 mois et 8 jours) Élection 14 janvier 1920 Réélection 13 janvier 192112 janvier 19229 janvier 1923 Prédécesseur Antonin Dubost Successeur Gaston Doumergue Ministre d'État 12 septembre – 13 novembre 1917(2 mois et 1 jour) Président Raymond Poincaré Président du Conseil Paul Painlevé Gouv...
This article is about the NHL goalie. For the NFL player, see Corey Crawford (American football). Canadian ice hockey player (born 1984) Ice hockey player Corey Crawford Crawford with the Chicago Blackhawks in January 2011Born (1984-12-31) December 31, 1984 (age 39)Châteauguay, Quebec, CanadaHeight 6 ft 2 in (188 cm)Weight 208 lb (94 kg; 14 st 12 lb)Position GoaltenderCaught LeftPlayed for Chicago BlackhawksNational team CanadaNHL Draft 52nd over...
МифологияРитуально-мифологическийкомплекс Система ценностей Сакральное Миф Мономиф Теория основного мифа Ритуал Обряд Праздник Жречество Мифологическое сознание Магическое мышление Низшая мифология Модель мира Цикличность Сотворение мира Мировое яйцо Мифическое �...
For other uses, see Jack Crawford (disambiguation). Fictional character Jack CrawfordHannibal Lecter characterFour on-screen versions of Jack Crawford (clockwise from top left): Dennis Farina, Scott Glenn, Laurence Fishburne, Harvey Keitel.First appearanceRed DragonCreated byThomas HarrisPortrayed byDennis Farina (Manhunter)Scott Glenn (The Silence of the Lambs)Harvey Keitel (Red Dragon)Laurence Fishburne (Hannibal)In-universe informationGenderMaleOccupationBSU Agent-in-ChargeSignificant othe...
Benny Wendry Direktur Utama PT Semen PadangMasa jabatan10 November 2014 – 15 September 2017PendahuluMunadi ArifinPenggantiYosviandri Informasi pribadiLahir1 Mei 1969 (umur 55)Padang, Sumatera BaratKebangsaanIndonesiaAlma mater- Institut Teknologi Bandung - Universitas Gadjah MadaPekerjaanProfesionalDikenal karenaDirektur Utama PT Semen PadangSunting kotak info • L • B Ir. Benny Wendry, MM (lahir 1 Mei 1969)[1] adalah seorang profesional Indonesia. Ia dipe...
Questa voce sull'argomento centri abitati dell'Espírito Santo è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Alegre (disambigua). Alegrecomune Alegre – Veduta LocalizzazioneStato Brasile Stato federato Espírito Santo MesoregioneSul Espírito-Santense MicroregioneAlegre AmministrazioneSindacoPaulo Lemos Barbosa TerritorioCoordinate20°45′47″S 41°31′55″W20°45′47″S, ...
Los primeros mil valores de φ ( n ) {\displaystyle \scriptstyle \varphi (n)} .[1] La función φ de Euler (también llamada función indicatriz de Euler o función totiente) es una función importante en teoría de números. Si n es un número entero positivo, entonces φ(n) se define como la cantidad de enteros positivos menores a n y coprimos con n, es decir, formalmente se puede definir como:[2][3] φ ( n ) = | { m ∈ N | m ≤ n &...
African American publisher and lawyer Robert Sengstacke AbbottAbbott circa 1919Born(1870-12-24)December 24, 1870St. Simons, Georgia, U.S.DiedFebruary 29, 1940(1940-02-29) (aged 69)[1]Chicago, Illinois, U.S.Resting placeLincoln Cemetery(Blue Island, Illinois)Alma materHampton UniversityKent College of LawOccupationsLawyerNewspaper publisherEditorYears active1901–1940Known forFounder and publisher of The Chicago Defender newspaper and the Bud Billiken Parade and Pi...
Il Grande Zab nei pressi di Erbil in Iraq. Il Grande Zab (in arabo الزاب الأكبر?, al-Zāb al-akbar,[1] in persiano اب بزرگ, zāb-e borzog, in Turco Zap Suyu, in Siriacoܙܒܐ ܥܠܝܐ, Zawa `elaya; in Greco antico Λύκος Lykos: in Latino Lycus o Lycos), noto anche com Zab superiore, è un fiume che nasce in Turchia e che scorre in Iraq per una lunghezza complessiva di 426 chilometri, fino a sfociare nel Tigri. Sul suo corso, nel Kurdistan i...
THE AGIT: Ryeo Wook - Ever Lasting StarTur Korea Selatan oleh RyeowookTHE AGIT: Ryeo Wook - Ever Lasting Star PosterThe Little PrinceMulai19 Februari 2016 (2016-02-19)Berakhir13 Maret 2016 (2016-03-13)Penampilan6Situs webryeowook.smtown.com THE AGIT: Ryeo Wook - Ever Lasting Star merupakan konser solo pertama anggota boy band Korea Selatan Super Junior, Ryeowook untuk mempromosikan album mini perdananya The Little Prince. Dan merupakan bagian keempat dari seri konser SMTOWN TH...
Este artigo carece de reciclagem de acordo com o livro de estilo. Sinta-se livre para editá-lo(a) para que este(a) possa atingir um nível de qualidade superior. (Setembro de 2016) Esta página cita fontes, mas que não cobrem todo o conteúdo. Ajude a inserir referências (Encontre fontes: ABW • CAPES • Google (N • L • A)). (Setembro de 2016) As referências deste artigo necessitam de formatação. Por favor, utilize fontes apr...
Overview of and topical guide to the Catholic Church Part of a series on theCatholic ChurchSt. Peter's Basilica, Vatican City Overview Pope: Francis Hierarchy History (timeline) Theology Liturgy Sacraments Mary Background Jesus Crucifixion Resurrection Ascension Early Christianity Peter Paul Fathers History of the Catholic Church History of the papacy Ecumenical councils Magisterium Four Marks of the Church One true church Apostolic succession Organisation Holy See Roman Curia College of Card...
Milano-Sanremo 2016I fuggitivi a SavonaEdizione107ª Data19 marzo PartenzaMilano ArrivoSanremo Percorso295 km Tempo6h54'45 Media42,39 km/h Valida perUCI World Tour 2016 Ordine d'arrivoPrimo Arnaud Démare Secondo Ben Swift Terzo Jürgen Roelandts Cronologia Edizione precedenteEdizione successiva Milano-Sanremo 2015Milano-Sanremo 2017 Manuale La Milano-Sanremo 2016, centosettesima edizione della corsa, valida come quarta prova del circuito UCI World Tour 2016, si svolge il 19 marzo ...
Village in Estonia Village in Hiiu County, EstoniaKadernaVillageKadernaCoordinates: 58°48′N 22°29′E / 58.800°N 22.483°E / 58.800; 22.483Country EstoniaCountyHiiu CountyParishHiiumaa ParishPopulation (2011) • Total2Time zoneUTC+2 (EET) • Summer (DST)UTC+3 (EEST) Kaderna is a village in Hiiumaa Parish, Hiiu County in northwestern Estonia.[1] The village was first mentioned in 1913 (Кадерна). Historically, the villa...
Netze DistrictNetzedistrikt (de)Obwód Nadnotecki (pl)Province of Prussia1772–1807Netze District in 1786CapitalBydgoszcz (Bromberg)History • Split off Greater Poland 1772• Attached to West Prussia 1775• Partitioned 1807 Political subdivisionsWałczKamieńBydgoszczInowrocław Preceded by Succeeded by Poznań Voivodeship (14th century–1793) Gniezno Voivodeship Inowrocław Voivodeship Duchy of Warsaw West Prussia Today part ofPolan...
Brazilian footballer (born 1998) In this Portuguese name, the first or maternal family name is Mendonça and the second or paternal family name is Cabral. Arthur Cabral Personal informationFull name Arthur Mendonça CabralDate of birth (1998-04-25) 25 April 1998 (age 26)Place of birth Campina Grande, BrazilHeight 1.86 m (6 ft 1 in)Position(s) ForwardTeam informationCurrent team BenficaNumber 9Youth career2014–2016 Ceará2015–2016 → Palmeiras (loan)Senior career*Y...
2015 American film by Genndy Tartakovsky Hotel Transylvania 2Theatrical release posterDirected byGenndy TartakovskyWritten by Robert Smigel Adam Sandler Based onCharactersby Todd DurhamProduced byMichelle MurdoccaStarring Adam Sandler Andy Samberg Selena Gomez Kevin James David Spade Steve Buscemi Keegan-Michael Key Molly Shannon Fran Drescher Mel Brooks CinematographyEllery OrtizEdited byCatherine Apple[1]Music byMark Mothersbaugh[2]Productioncompanies Columbia Pictures Sony ...
