PROFILPELAJAR.COM

	заклад освіти
	2-й Київський державний медичний інститут
	2-й КМІ
	Один з корпусів лікарні, на базі якої було відкрито медичний інститутОдин з корпусів лікарні, на базі якої було відкрито медичний інститут
Країна	СРСР; Українська СРР
Засновано	1931
Закрито	1944

Другий київський державний медичний інститут, у 1931—1936 роках також Київський виробничо-медичний інститут — освітня медична установа в Києві, що існувала впродовж 1931—1944 років. У 1941—1943 роках інститут було евакуйовано до Челябінська, а 1944 року на його базі був створений Чернівецький медичний інститут.

Київський виробничо-медичний інститут

Виробничо-медичний інститут було створено 1931 року на базі 1-ї Робітничої лікарні Києва (до того — Єврейська лікарня, пізніше — Київська обласна клінічна лікарня № 1) по вулиці 9 січня, 1. Студентами були практикуючі лікарі без диплому — фельдшери та медсестри, переважно співробітники цієї ж лікарні, а також Жовтневої лікарні, поліклінік, Інституту материнства і дитинства. Навчання відбувалося без відриву від виробництва. Директором було призначено гінеколога кандидата медичних наук Миколу Георгійовича Окропаридзе. Протягом 1931 року за 3 набори було прийнято майже 240 студентів, а за 2 набори 1932 року — ще по 200 студентів. 1934 року диплом отримали 42 лікарі, 1935 — 34 лікарі. Кафедрами завідували керівники відділень 1-ї лікарні, заняття теоретичних кафедр проводили в клінічних лабораторіях^[1].

2-й Київський медінститут

1936 року заклад перетворено на повноправний медичний інститут. Для цього новому інституту було виділено 350 тисяч рублів на дообладнання кафедр і лабораторій, а також 500 тисяч на придбання чотирьох нових приміщень.

Директором інституту призначили кандидата медичних наук М. Є. Лиманського. У відділеннях лікарні було розгорнуто 16 клінічних кафедр.

У 1940 році в інституті навчалися 1618 студентів, було випущено 245 лікарів.

Кафедри та завідувачі

Василь Чаговець, нормальної фізіології
Вадим Іванов, факультетської терапії
Іван Іщенко, загальної хірургії
Олександра Смирнова-Замкова, патологічної анатомії
Г.С. Барг, мікробіології
Борис Падалка, інфекційних хвороб
Володимир Лазарев, неврології
Петро Баранник, кафедра загальної гігієни
Іван Базилевич, госпітальної терапії
Олександр Берлянд, пропедевтики внутрішніх хвороб
Олександр Ольшанецький, акушерства і гінекології
Борис Городинський, госпітальної хірургії
Віра Балабан, дитячих хвороб
С. І. Радченко, соцгігієни
Є. І. Левін, дерматовенерології
Я. Г. Замковський, очних хвороб
Володимир Кибальчич, анатомії
Петро Шидловський, топографічної анатомії
Р.А. Димшіц, патофізіології
Борис Колдаєв, біохімії
Ф.І. Гейліх, фармакології
Яків Шварцберг, отоларінгології (у військовому госпіталі)
Ілля Зайченко, ортопедії та травматології (у Інституті травматології та ортопедії)

Німецько-радянська війна та відновлення в Чернівцях

З початком німецької війни Другий медичний інститут у липні 1941 року було евакуйовано до Харкова. Тут у серпні 1941 року його було об'єднано з Першим київським медичним інститутом у Київський об'єднаний медичний інститут. Цей заклад надалі евакуювали до Челябінська, в приміщення по вулиці Комуни, 35, де він працював до кінця 1943 року. У грудні 1943 року Перший київський медінститут розпочав роботу в Києві. Натомість діяльність Другого київського медінституту не відновлювали. У вересні 1944 року на прохання місцевої влади Чернівців створювався медичний інститут у цьому місті. Оскільки установчих документів і печатки цей інститут не мав, то в жовтні 1944 року було відновлено роботу «Другого київського медичного інституту в місті Чернівцях».

На початку інститут складався з єдиного лікувального факультету. Тимчасовим директором було призначено Євгена Кефелі, його заступником та завідувачем кафедри гістології — Михайла Сидоровича Шульгу. На навчання на першому курсі було прийнято понад 300 осіб, переважно дівчат. З грудня 1944 року інститут одержав нову назву: Чернівецький державний медичний інститут. У незалежній Україні він був перетворений на Буковинський державний медичний університет.

Примітки

↑ Буковинський державний медичний університет. Етапи становлення та розвитку (до 70-річчя від початку діяльності на Буковині) / Т. М. Бойчук, В. І. Білоус // Буковинський медичний вісник. — 2013. — Т. 17, № 2. — С. 220—230. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_2_60