PROFILPELAJAR.COM

105-мм зенітна гармата FlaK 38
10,5-cm-Flak 38
105-мм зенітна гармата FlaK 38; 10,5-cm-Flak 38
	; Обслуга 105-мм зенітної гармати FlaK 38 діє в ролі батареї берегової артилерії. 1942
Тип	зенітна гармата
Походження	Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні	1937-1962
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник	Rheinmetall
Розроблено	1933
Виробник	Rheinmetall
Виготовлення	1936–1945
Виготовлена; кількість	~ 4200
Характеристики
Вага	10224 кг
Довжина	6648 мм
Довжина ствола	5547 мм
Ширина	2400 мм
Висота	2900 мм
Обслуга	10
Снаряд	105 × 769 mm. R
Вага снаряду	15,1 кг
Калібр	105 мм
Відбій	горизонтальний напіватоматичний противідкотний пристрій
Підвищення	−3 °/+85 °
Траверс	360°
Темп вогню	15-18 постр./хв.
Дульна швидкість	881 м/с
	Дальність вогню
Ефективна	По горизонту: 17600 м; По вертикалі: 9450 м
Приціл	відкритий
	105-мм зенітна гармата FlaK 38 у Вікісховищі

105-мм зенітна гармата FlaK 38 (нім. 10,5-cm-Flak 38) — німецька важка зенітна гармата часів Другої світової війни.

Історія служби

У 1933 року керівництво Люфтваффе оголосило конкурс на створення 105-мм зенітної гармати. Фірми «Крупп» і «Рейнметалл» взяли участь у розробці та виготовили по два дослідні зразки. 1935 році пройшли порівняльні випробування, а наступного року 105-мм гармата фірми «Рейнметалл» була визнана кращою і запущена в серійне виробництво під найменуванням 10,5-см Flak 38.

Через значну вагу гармату використовували лише у стаціонарній версії, або монтували на залізничні платформи чи інші рухомі носії. Лафет мав хрестоподібне розташування станин — це дозволяло вести круговий обстріл з кутом піднесення до 85 °. Для наведення гармати на ціль застосовувалися електродвигуни постійного струму. У 1940 році у війська почали надходити модернізовані гармати «Flak-39», що відрізнялися від «Flak-38» конструкцією лафета і тим, що на них були встановлені двигуни змінного струму, а не постійного.

Обидва варіанти зенітних гармат призначалися для польових армій вермахту, але, урешті-решт, практично всі вони були задіяні для оборони Рейху.

105-мм Flak 38 і 39 залишалися у виробництві всю війну, незважаючи на те, що за своїми балістичними характеристиками 88-мм гармата Flak 41 майже зрівнялася з ними.

Чотиригарматна батарея Flak 38 комплектувалася спеціальною установкою з двигуном внутрішнього згоряння, які приводили в дію генератор постійного струму напругою 220 В і потужністю 24 кВт. Генератор подавав живлення до електромоторів, встановлених на гарматах. На кожній гарматі було по чотири електромотори: вертикального наведення, горизонтального наведення, досилача і автоматичного встановлювача детонатора. У гарматах Flak 39 електромотори були переведені на змінний струм, щоб мати можливість підключатися до промислових і міських електромереж.

Гармати в основному використовувалися в ППО Третього Рейху, вони прикривали промислові об'єкти і бази Крігсмаріне. У серпні 1944 року чисельність 105-мм зеніток досягла максимуму. У той час Люфтваффе були оснащені 116 гарматами, розміщеними на залізничних платформах, 877 гарматами, встановленими нерухомо на бетонних підставах і 1025 гарматами, оснащеними звичайними колісними лафетами. Батареї сил протиповітряної оборони Рейху налічували по 6 важких гармат, а не по 4, як це мало місце у фронтових частинах.

На відміну від 88-мм гармат, застосування 105-мм Flak 38/39 було обмежено їх масою і габаритами. В цілому, їх реальні бойові показники були гірше за очікувані; навіть масштабні роботи за проєктом вдосконаленої 105-мм зенітки Flak 40 з подовженим стволом, яка могла б стріляти потужнішим снарядом, завершилися безрезультатно. Але все ж виробництво моделі 41 тривало до кінця війни.

Аналоги того часу

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 105-мм зенітна гармата FlaK 38

10.5 cm Flak 38, 39: Multi-Purpose Gun [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
10.5 cm/65 (4.1") SK C/33 [Архівовано 18 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
10,5-см пушка Flak 38

Література

Gander, Terry; Chamberlain, Peter (1979). Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday. ISBN 0-385-15090-3
Hogg, Ian V. (1997). German Artillery of World War Two (2nd corrected ed.). Mechanicsville, PA: Stackpole Books. ISBN 1-85367-480-X