1006-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)

1006-й важкий бомбардувальний авіаполк
На службі1992—2001
Країни Україна
Вид Повітряні сили
Типбомбардувальна авіація
Чисельністьполк
Гарнізон/ШтабАвіабаза Узин, Київська область
Авіація
Бомбард.Ту-95МС

1006-й важкий бомбардувальний авіаполк (1006 вбап) — військове формування Повітряних сил України, яке існувало у 1992—2001 роках. Полк мав на озброєнні стратегічні турбогвинтові бомбардувальники Ту-95.

Історія

На момент розпаду СРСР 1006-й важкий бомбардувальний авіаційний полк ВПС СРСР базувався на території України, на авіабазі Узин. Після проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 року, російське військово-політичне керівництво, не бажаючи змиритись із втратою стратегічних бомбардувальників, вирішило повторити в Узині «казахський сценарій», коли Ту-95 двох полків, дислокованих у Семипалатинську, були перегнані в Росію без відома керівництва Казахстану. З цією метою 13 лютого 1992 року до Узина прибув головнокомандувач ВПС Російської Федерації П. Дейнекін. Проте повторити подібний сценарій не вдалося завдяки принциповій позиції командира 106-ї бомбардувальної авіадивізії М. Башкирова та інших старших офіцерів, літаки залишились в Україні. Зокрема, для недопущення несанкціонованого вильоту, на злітно-посадкову смугу аеродрому в Узині вивели зенітні установки ЗСУ-23-4 «Шилка».[1]

У 1994 році на озброєнні 1006 вбап перебувало 23 Ту-95МС, з них 7 літали, 14 перебували на зберіганні і 2 — на авіаремонтному заводі.[2][3] Бомбардувальники, що перебували на озброєнні 1006 вбап, мали модифікацію Ту-95МС-16, здатну нести 16 крилатих ракет Х-55 і вражати цілі на відстані до 2500 км.[4][5]

До кінця 2001 року було знищено або передано Росії в обмін на оплату боргу за природний газ 22 українських Ту-95МС, що перебували на озброєнні, зберіганні та на авіаремонтному заводі в Білій Церкві.[6][відсутнє в джерелі][7][неавторитетне джерело] По одному Ту-95У і Ту-95МС як музейні експонати залишилися на території колишньої авіабази Узин і в Полтавському музеї дальньої та стратегічної авіації.[8][9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Андрій Харук (2003). Важка бомбардувальна авіація у складі Військово-повітряних сил України (1991—2001 рр.) (PDF). ena.lp.edu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Журнал «Авиация и время». 1996, № 5, ст. 32
  3. ↑ 37-я воздушная армия ВГК(СН) [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Приключения дозвуковых крылатых ракет в Незалежной [Архівовано 26 липня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ 1006th Heavy Bomber Aviation Regiment [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Defense Express News - В УКРАИНЕ БУДЕТ УТИЛИЗИРОВАН ПОСЛЕДНИЙ БОМБАРДИРОВЩИК ТУ-22М3. web.archive.org. 16 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  7. ↑ Дальняя авиация [Архівовано 30 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Сломанные крылья Узина[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  9. ↑ Авиапамятник Ту-95К в Узине[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)