Надалі сектор відповідальності армії був скорочений, вона тримала оборону поблизу кордонів біля Трентіно та в зоні Верони. Після завершення воєнних дій, армія розформована.
На 10 червня 1940 року, коли Італія вступила у Другу світову війну, 1-ша армія була зосереджена уздовж французького кордону з Монте Гранеро (виключено) до лігурійського узбережжя, маючи у своєму складі II, III і XV корпуси в першій лінії оперативної побудови армії та VIII корпус у другій лінії. З початком вторгнення італійської армії до Франції 1-ша армія у взаємодії з 4-ю та 7-ю арміями, що утворювали групу армій «Захід» принца генерала Умберто Савойського, діяла на напрямку головного удару, але не здобула успіху й була зупинена французькими військами. 31 липня 1940 року армія була розформована.
Vittorio Cogno: 400 anni di vita degli eserciti sabaudo e italiano — repertorio generale 1593—1993. Edizioni Fachin, Triest 1995.(італ.)
Filippo Stefani: La storia della dottrina e degli ordinamenti dell'esercito italiano. (Hg. Ufficio Storico Stato Maggiore Esercito-USSME, 3 Bde.) USSME, Rom 1986.(італ.)
Giorgio Rochat, Giulio Massobrio: Breve storia dell'esercito italiano dal 1861 al 1943. Einaudi, Turin 1978.(італ.)