.46 rimfire лінійка набоїв кільцевого запалення якими заряджали револьвери та гвинтівки наприкінці 19-го та напочатку 20-го століть. Їх випускали в короткому, довгому та екстра довгому варіантах; проте існували й інші варіанти довжини. Виробники в США припинили випуск набої .46 Short та .46 Long після вступу країни у Першу світову війну в 1917 році; хоча, виробництво набою .46 Extra Long продовжилося і після війни.[2]
Набій .46 Short використовували в перших великокаліберних револьверах під унітарний набій. Спочатку компанія Smith & Wesson, власниця патенту Ролліна Вайта, випускала револьвери Модель 1 під набій .22 Short та Модель 2 під набій .32 Short.[3] В 1868 році компанія Remington заплатила гонорар компанії Smith & Wesson за використання патенту Ролліна Вайта і почала виробництво унітарного набою .46 Short для свого револьвера New Model Army. Ці перероблені револьвери могли також стріляти набоями .46 Long коли ті з'явилися через кілька років.[4]
Технічна підготовка
Револьвер Remington New Model Army був капсульним револьвером .44 калібру. За тогочасною номенклатурою .44 калібру відповідав діаметр стволу, який номінально становив 0.440". Глибина канавок нарізів становила .006-.007", а тому номінально діаметр по канавкам становив 0.451-0.454". Зазвичай револьвери заряджали свинцевою кулею діаметром .457" (48 калібр), що забезпечувало хорошу герметизацію камори.[5] Після переробки зброї під унітарний набій, номенклатура змінилася тому назва набою стала базуватися на розмірі кулі, отже набій .46 Short (діаметр кулі 0.458") відповідає револьверу .44 калібру.
