.38-56 WCF

.38-56 WCF
.38-56 WCF (ліворуч) та .30-30 Winchester (праворуч)
Тип набою:Гвинтівковий
Країна-виробник: США
Характеристики
Тип гільзиФланцева, пляшкоподібна
Діаметр кулі, мм:,3775 дюйм (9,59 мм)
Діаметр шиї гільзи, мм:,40 дюйм (10 мм)
Діаметр плеча гільзи, мм:,445 дюйм (11,3 мм)
Діаметр фланця гільзи, мм:,605 дюйм (15,4 мм)
Товщина фланця гільзи, мм:,065 дюйм (1,7 мм)
Довжина гільзи, мм:2,10 дюйм (53 мм)
Довжина набою, мм:2,50 дюйм (64 мм)
Тип капсуля:Великий гвинтівковий
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
220 гр (14 г) RN 1 750 фут/с (530 м/с) 1 496 фут⋅фунтс (2 028 Дж)
275 гр (18 г) FN 1 382 фут/с (421 м/с) 1 166 фут⋅фунтс (1 581 Дж)
Довжина тестового стволу: 26"
Джерело: LoadData.com,[1] Rifle Magazine[2]

Набій .38-56 Winchester Center Fire почала випускати у 1887 компанія Winchester для гвинтівки Winchester Model 1886,[3] крім того його використовували у гвинтівці Marlin Model of 1895.

Проект

Виробництво гвинтівок Winchester Model 1886 під цей набій припинили в 1910 через зменшення через брак попиту,[3] а комерційний випуск набою було припинено в 1930-х. Нові набої та порожні гільзи є дуже рідкісними і часто є переробленими з гільз .45-70. Спочатку набій повинен був перевершити схожий набій .38-55 Winchester, але насправді мав схожу балістику, незважаючи на більшу кількість пороху.[4]

Параметри

Див. також

Примітки

  1. ↑ LoadData.com - .38-56 WCF (Venturino Lever Gun Data). Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2015-11-07 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Dave Scovill, "The Winchester Model 1886," Rifle Magazine's The Legacy of Lever Guns, Winter 2000, 12, 115 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2012-09-20 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Dave Scovill, "The Winchester Model 1886," p. 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2012-09-20 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Dave Scovill, "The Winchester Model 1886," p. 115 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2012-09-20 у Wayback Machine.]

Посилання