Янко Лесковар
Народився	12 грудня 1861(1861-12-12) Валентіново
Помер	4 лютого 1949(1949-02-04) (87 років) Валентіново
Країна	Хорватія
Національність	хорват
Діяльність	письменник
Знання мов	хорватська[1]
Конфесія	католицтво
Рід	Лесковари
Батько	Іван Лесковар
IMDb	ID 1749085

Янко Лесковар (*Janko Leskovar, 12 грудня 1861 — 4 лютого 1949) — хорватський письменник епохи модернізму.

Походив зі збіднілої аристократичної родини Лесковарів. Народився у Валентіново (неподалік від кордону із сучасною Словенією) у 1861 році. Здобув професію викладача, після чого працював вчителем у провінційних містечках Хорватського загор'я — Преграда, Крапина, Карловац.

У 1906 році перебирається до Загребу, де також працює вчителем. У 1914 році повертається до рідного міста. Тут мешкав до самої смерті у 1949 році.

У своїх новелах та романах Лесковар поглибив психологізм хорватського реалістичного роману. При цьому відчув помітний вплив творчості І.Тургенєва. Важливу роль у психологічному методі Лесковара отримав ліричний пейзаж, супутній подіям любовної історії.

У повістях початку 1890-х років описав життя провінційного інтелігента — безправного, рабськи залежного від шкільної і церковної влади («Думка про вічність», 1891 рік; «Катастрофа», 1892 рік).

Образ рефлексуючого героя, чесного і з благородними спонуками, але нездатного керувати ні особистою долею, ні громадською був в центрі роману «Розорений маєток» (1896 рік).

Тема нездійсненого кохання займає головне місце в романі «Тіні любові» (1897 рік) і в його новелістиці кінця 1890-х років. В оповіданні «Страждалець» (1900 рік) Лесковар намагався створити образ активного героя, проте нездатного на соціальний протест.

• Янко Лесковар^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Янко Лесковар [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. ↑ CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133