|Примітки=
Оле́сь (Олекса́ндр) Іва́нович Якимо́вич (4 січня (17 січня за новим стилем) 1904, село Чурилово, нині Узденського району Мінської області Білорусі — 15 січня 1979, Мінськ) — білоруський письменник. У міжвоєнний час член літоб'єднання «Маладняк».
Перекладач українських класиків, зокрема Павла Тичини та Івана Франка.
Біографічні дані
Друкуватися почав 1923 року. Окремі твори перекладені українською мовою.
Заслужений діяч культури (1968).
Нагороджено двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.
Твори
- Повісті:
- «Перемога» (1932),
- «Друзі» (1948),
- «Говорить Москва» (1951),
- «Сміливі люди» (1960),
- «Звідки лихо на світі» (1963),
- «Кастусь Калиновський» (1971),
- «Тяжкий рік» (1976) та ін.
- Збірки оповідань:
- «Новий рік» (1958),
- «Золоті руки» (1975) та ін.
- Казки.
Оповідання «Салют у гаю» присвячене Україні.
У 1978—1980 роках у Мінську видано тритомне зібрання творів Якимовича.
Українські переклади
- Людей слухай, а свій розум май. — К., 1964.
- Андрійко-мудрійко. — К., 1978.
Перекладацька діяльність
Перекладав твори багатьох українських письменників білоруською мовою, зокрема Івана Франка, Павла Тичини, Максима Рильського, Наталі Забіли та ін.
Література
.svg){kind=small}
