PROFILPELAJAR.COM

Ядвіґа Бранденбурзька
Ядвіґа Бранденбурзька
нім. Hedwig von Brandenburg
	Ядвіґа Бранденбурзька Портрет Ядвіґи пензля невідомого автора, близько 1600 року
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу; княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттелю
Початок правління:	11 червня 1568
Кінець правління:	3 травня 1589
Попередник:	Софія Ягеллонка
Наступник:	Єлизавета Данська
Дата народження:	23 лютого 1540
Місце народження:	Кьолльн, маркграфство Бранденбург
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	21 жовтня 1602 (62 роки)
Місце смерті:	Вольфенбюттель, Брауншвейг-Вольфенбюттель, Священна Римська імперія
Поховання	Церква Святої Марії (Вольфенбюттель)
Чоловік:	Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
Діти:	Софія Ядвіґа, Генріх Юлій, Марія, Єлизавета, Філіп Сигізмунд, Маргарита, Йоахім Карл, Сабіна Катерина, Доротея Августа, Юлій Август, Ядвіґа
Династія:	Гогенцоллерни
Батько:	Йоахім II Гектор
Мати:	Ядвіґа Ягеллонка
	Ядвіґа Бранденбурзька у Вікісховищі

Ядвіґа Бранденбурзька (нім. Hedwig von Brandenburg, 23 лютого 1540 — 21 жовтня 1602) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоахіма II Гектора та польської королівни Ядвіґи Ягеллонки, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія.

Біографія

Народилась 23 лютого 1540 року у Міському палаці Кьолльна. Була третьою дитиною та другою донькою в родині курфюрста Бранденбургу Йоахіма II Гектора та його другої дружини Ядвіґи Ягеллонки. Мала старшу сестру Єлизавету Магдалену та брата Сигізмунда. Згодом сімейство поповнилося донькою Софією та братом Йоахімом, який прожив лише кілька місяців. Від першого шлюбу батька Ядвіґа мала єдинокровну сестру Барбару та братів Йоганна Георга й Фрідріха.

Матір, в результаті нещасного випадку, від 1551 року пересувалася за допомогою милиць. Батько з тих пір жив вільним життям, маючи численних коханок. Діти виховувались у протестантському дусі.

У 20 років Ядвіґа стала дружиною 31-річного принца Брауншвейг-Вольфенбюттельського Юлія. Весілля пройшло 25 лютого 1560 у Кьолльні. Молоді люди зустрілися при дворі Йоганна Бранденбург-Кюстринського, дядька дівчини, де Юлій мешкав, втікши від батька, Генріха V. Коли чоловік примирився з батьком, пара оселилася у Гессенському палаці в Остервіку. Також ім було відведено замок Шладен. Генріху V було важко прийняти факт, що його невістка є протестанткою. Лише із народженням першого сина пари, князь прийняв Ядвіґу. За переказами він увійшов до кімнати породіллі й узявши малюка на руки сказав: «Тепер ти маєш бути моїм улюбленим синомǃ».^[1] Всього у подружжя було одинадцятеро дітей:

Софія Ядвіґа (1561—1631) — дружина герцога Померанії Ернста Людвіга, мала трьох дітей;
Генріх Юлій (1564—1613) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Брауншвейг-Вольфенбюттеля у 1589—1613 роках, перша дружина Доротея Саксонська, друга дружина Єлизавета Данська, мав одинадцятеро дітей від обох шлюбів;
Марія (1566—1626) — дружина герцога Саксен-Лауенбургу Франца II, мала чотирнадцятеро дітей;
Єлизавета (1567—1618) — була двічі одружена, мала єдиного сина від першого шлюбу, який помер підлітком;
Філіп Сигізмунд (1568—1623) — князь-єпископ Вердену та Оснабрюку;
Маргарита (1571—1580) — прожила 8 років;
Йоахім Карл (1573—1615) — пробст та мер Страсбуру, одруженим не був, дітей не мав;
Сабіна Катерина (1574—1590) — одружена не була, дітей не мала;
Доротея Августа (1577—1625) — настоятелька світського монастиря Гандерсгайму;
Юлій Август (1578—1617) — настоятель монастиря Міхаельштайн поблизу Бланкенбургу;
Ядвіґа (1580—1657) — дружина герцога Брауншвейг-Харбургу Оттона III, дітей не мала.

У 1568 році чоловік Ядвіґи став правлячим князем Брауншвейг-Вольфенбюттеля. Керівником себе показав відмінним і бережливим. Вольфенбюттель за його часів переживав свій розквіт. Втім, від дружини Юлій віддалився, потрапивши під поганий вплив алхіміків Філіпа Соммерінга та Анни Марії Циглер. Вона ж із задоволенням віддавала себе господарчим турботом. Сучасники змальовували її як набожну та скромну жінку.

У травні 1589 року Юлій пішов з життя. Ядвіґа після його смерті проживала у Гессенському палаці. У 1598 році богослов Стефан Преторіус присвятив їй книгу «Втіха удови».

Померла у Вольфенбюттелі 21 жовтня 1602 року. Її сенотаф знаходиться у головній церкві Вольфенбюттеля, присвяченій Діві Марії.^[2]