Шімада (яп. 岛田) — японська жіноча зачіска, різновид пучка. На сьогодні шімаду носять майже виключно ґейші та таю (різновид юджьо), але у період Едо її носили дівчата 15—20 років, до шлюбу. Як і інші зачіски, прикрашається кандзаші.

Молоді токійські ґейші носять перуки з «така-шімадою», а досвідченіші — «цубуші-шімадою» (фото [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]).

• яп. 高岛田 — така-шімада (висока шімада) — пучок у цій зачісці піднято вище всього. Її носять на традиційному весіллі, сьогодні зазвичай використовується перука;
• яп. 芸者岛田 — ґейшя-шімада (ґейшянська шімада) — робоча зачіска гейш із бакумацу;
  • яп. 京风岛田 — кефу-шімада (кіотська шімада) — різновид ґейшя-шімади, придуманий кіотськими ґейшями;
• яп. 潰し島田 — цубуші-шімада (зламана шімада) — пучок цубуші-шімада, перетягнутий шовковим шнуром. Раніше її носили жінки середнього віку, а сьогодні цю зачіску найлегше за все побачити у ґейшь Кіото на святах Міяко-одорі та Камоґава-одорі;
• яп. 水车髷 — сунься-маґе (вузол «водяний млин»).

• 
  Ґейшя в перуці із шімади
• 
  Цубуші-шімада на ґейші (праворуч), що проводить чайну церемонію перед Міяко одорі
• 
  Шімада в профіль

Asano, Tamaki (1990). Women's Hairdressing. У Dr. Junichi Saga (ред.). Memories of Silk and Straw: a Self-Portrait of Small-Town Japan. translated by Garry O. Evans (вид. 1st paperback ed.). Tokyo: Kodansha International. с. 150-154. ISBN 0-87011-986-5. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)

• Варешінобу
• Сакко
• Майко
• Кандзаші

• Shimada Mage Matsuri Festival 2010 [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Зачіска така-шімада зроблена перукарем Кейїчі Ханадою [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]