З 1968 по 2022 Штипель мешкав в Москві. Працював інженером-акустиком, радіологом, учителем математики, монтажником-наладником, фотографом, сторожем. Після початку російсько-української війни разом із дружиною — Марією Галіною, переїхав в Україну.
Перша публікація Штипеля у 1989 році в антології поетичного андерграунду «Громадяни ночі». Аркадій Штипель постійний автор розділу поезії в журналі «Аріон». Переможець першого українського поетичного слему в рамках фестивалю «Київські Лаври» (Київ, 19 травня 2006[3]) та інших аналогічних турнірів[4].
Критика
Насамперед, вірші Штипеля ясні. Це не означає, що вони елементарні, швидше навпаки. Але відчуття ясності вірша — це, як мені здається, головне, що залишається після читання книги. Ясність — річ досить загадкова, взагалі-то. Вона у першу чергу пов'язується з суворою думкою та візуальною геометрією природи. Наприклад, з Евклідом, з прямим класичним простором, з виразністю і однозначністю відчуттів. Поет нічого не хоче затушувати, затемнити — зовсім навпаки, він прояснює і виправляє неминучі вивихи сприйняття. Природа — проста в своїх основах, а людина, відгороджуючись від неї безліччю власних заздалегідь придуманих схем, її не бачить — й тому вважає і складною, і заплутаною. Штипель — простодушний, але пильний. А ці якості один одному взагалі-то суперечать. Простодушний прийме на віру те, що пильно бачить наскрізь. Значить, висновок один: Штипель бачить не так, як ми, і приймає на віру тільки те, що бачить сам. Володимир Губайловський, «Російський журнал» [5]
Громадська позиція
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[6]
Публікації
Книги
«Мороз і сонце — дивна днина!..». Київ. Видавництво Києво-Могилянська академія, 2016.