PROFILPELAJAR.COM

Шихуцька-Мінченко
Надія Євгенівна
Шихуцька-Мінченко; Надія Євгенівна
Надія Мінченко
Народилася	початок 1880-х років ; Київ
Померла	невідомо
Країна	Російська імперія; Україна
Діяльність	оперна співачка (меццо-сопрано і контральто)
Відома завдяки	солістка Большого театру і Київської опери
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінченко.

Наді́я Євге́нівна Шиху́цька-Мі́нченко (початок 1880-х років, Київ — ?) — українська і російська оперна співачка (меццо-сопрано і контральто).

Життєпис

Співу навчалась у київського педагога Марії Зотової.

1902 року дебютувала в Большому театрі (м. Москва).

1902—1903 — солістка Київської опери.

1903—1904 — солістка Товариства російської опери (театр Солодовнікова, антреприза Кожевнікова).

1904—1905 — солістка Тифліської опери.

1905—1907 — солістка Опери С. Зиміна (Москва).

Виступала на оперних сценах Харкова, Одеси, Петербурга (Народний дім, 1913).

Гастролювала у Франції, Бельгії, Італії, Великій Британії.

1917 року емігрувала до Франції. Серед тих, хто активно виступав на французьких оперних сценах, великим успіхом користувалась і Надія Шихуцька-Мінченко, володарка унікального мецо-сопрано. Однак про її виступи, як і про дальшу її долю відомостей обмаль.

Партії

Ваня («Життя за царя» М. Глінки)
Ратмир («Руслан і Людмила»)
Марина Мнішек, Господиня корчми, Груня («Ворожа сила»)
Рогнеда («Рогнеда»)
Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова)
Ганна («Майська ніч»)
Лель, Любов, Графиня («Винова краля»)
Морозова («Опричник» П. І. Чайковського)
Княгиня («Чародійка»)
Солоха («Черевички»)
Марія («Цар і столяр»)
Шарлотта («Вертер»)

Записи

24778 «Карі очі» («Нащо мені чорні брови»), «Думка» Т. Шевченка (1911?)
24779 «Свято в Чигирині» (1911?)^[1]
24780 Хусточка (обробка Єдлічки)
24781 Наталка Полтавка: Віють вітри
24782 Дощик капає дрібненько (М. Лисенко)
24783 Тандзя (Кажинський)
28078 Садко (Римський-Корсаков)
28080 Пророк (Джакомо Меєрбер): Ah, mon fils^[2]^[3]

Всього записала 8 творів: арії і романси на грамплатівках в Петербурзі («Пате»: 1911, 1912).

Примітки

↑ Сучасність. — Березень 1990,4.3 (347) — С. 65 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
↑ Shikhutskaya–Minchenko, N. E. [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.]78opera.com(англ.)
↑ Дощик капає дрібненько. Записcatalog.loc.gov

Джерела

Любові висока струна: вибране / Іван Лисенко. — К.: Рада, 2010. — С. 301
Музики сонячні дзвони: статті, рецензії, спогади / Іван Лисенко. — К.: Рада, 2004. — С. 80
Надежда Шихуцкая-Минченко // Тифлисский листок. 1905, 13 янв.(рос.)
Архивные материалы в ЦГАЛИ, ф. 2492.(рос.)
Шихуцкая-Минченко, Надежда Евгеньевна // Большая биографическая энциклопедия [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)