Шеріл Сьюзен Кроу (англ.Sheryl Suzanne Crow; 11 лютого1962, Кеннетт, штат Міссурі) — американська музикантка, піснярка, продюсерка, акторка та політична активістка. Авторка пісень, дев'ятиразова володарка премії "Греммі".
Життєпис
Шеріл Кроу народилася 11 лютого 1962 року у Кеннеті, штат Міссурі[5].
Її батько — Вендел Кроу (Wendell Crow), був джазовим музикантом-аматором. Мати — Берніс Кроу (Bernice Crow), працювала вчителькою музики за класом фортепіано. Батьки всіляко заохочували дітей (а їх було четверо) до занять музикою, так що вже у 6 років Шеріл почала освоювати піаніно, у 13 років стала солісткою шкільного хору, а в 14 – почала писати пісні. Окрім музики, вона очолювала шкільну танц-групу підтримки на спортивних змаганнях.
1987–1991 Ранні роки
Після закінчення університету Міссурі Кроу працювала учителем музики в початковій школі Келлісон у Фентоні, штат Міссурі. Викладання вдень давало їй можливість співати в групах на вихідних. Пізніше її познайомили з місцевим музикантом і продюсером Джеєм Олівером[en]. Він мав студію в підвалі будинку своїх батьків у Сент-Луїсі і допомагав їй, використовуючи її в рекламних джинглах. Її першим джинглом був шкільний ролик для універмагу Famous-Barr у Сент-Луїсі. Незабаром після цього вона співала в рекламних джинглах для McDonald's і Toyota. У сегменті 60 Minutes вона цитувала слова, що вона заробила 40 000 доларів лише на рекламі McDonald's[6].
У 1986 році вона вирушила в Лос-Анджелес у пошуках удачі та нових можливостей для професійної реалізації. Зрештою, їй пощастило і вона успішно пройшла прослуховування в бек-групуМайкла Джексона, який готувався до промотуру «Bad». На початку 1989 року 18-місячний марафон завершився, і після туру Шеріл повернулася до написання своїх пісень.
1992 дебютний альбом
У 1992 році Шеріл записала свою першу спробу дебютного альбому з продюсером Стінга Х'ю Падгамом. Однойменний дебютний альбом мав вийти у вересні 1992 року[7], але Кроу та її лейбл спільно вирішили, що альбом не заслуговує випуску. Кроу описала його як «занадто штучний» і «гладкий»[8], однак цей альбом був широко поширений через файлообмінні мережі та промо-касети. Тим часом пісні Кроу записували такі відомі виконавці як Селін Діон, Тіна Тернер і Вайнонна Джад[9].
1994–1997 Міжнародний успіх
У 1996 році Кроу випустила свій другий однойменний альбом[10]. Вона сама продюсувала альбом, а також грала на різних інструментах, від різноманітних гітар, бас-гітари чи педальних слайд-гітар до різних органів і фортепіано. Дебютний сингл «If It Makes You Happy[en]» став успішним на радіо та приніс їй дві нагороди «Греммі» за найкраще жіноче рок-вокальне виконання та найкращий рок-альбом[11]. Інші сингли включали «A Change Would Do You Good», «Home» і «Everyday Is a Winding Road». Альбом був заборонений до продажу в Wal-Mart, оскільки в тексті пісні «Love Is a Good Thing» Кроу говорить, що Wal-Mart продає зброю дітям[12][13]. Альбом також містить пісню протесту під назвою «Redemption Day», яку Джонні Кеш виконав у своєму останньому альбомі American VI: Ain't No Grave.
У 1997 році Кроу виступала на шоу Another Roadside Attraction. Також у 1997 році Кроу написала пісню до фільму про Джеймса Бонда«Завтра не помре ніколи». Її пісня «Tomorrow Never Dies[en]» була номінована на премію «Греммі» та «Золотий глобус» за найкращу оригінальну пісню[14][15].
Особисте життя
Кроу не була одружена. З 2003 по 2005 рік зустрічалася з велогонщиком Ленсом Армстронгом[16].
У неї є два прийомні сини — Ваєтт Стівен Кроу (нар. 29.04.2007)[17] і Леві Джеймс Кроу (нар. 30.04.2010)[17].
У 2003 році їй діагностували рак молочної залози. У листопаді 2011 року, через кілька років після перемоги над недугою, у Кроу було діагностовано іншу пухлину мозку, з якою співачка живе донині[18].
↑Errico, Marcus (10 липня 1996). Wal-Mart Bans Sheryl Crow's Next Album. E!. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 23 серпня 2009. Wal-Mart, the nation's largest retailer, is refusing to carry Crow's upcoming album, because one song says the chain sells guns to kids.
.jpg)
