Шевченко Григорій Іванович
Народився	1781
Помер	21 березня (2 квітня) 1825  Кирилівка, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	селянин
Знання мов	українська
Суспільний стан	кріпак
У шлюбі з	Шевченко Катерина Якимівна
Діти	Шевченко Тарас Григорович, Шевченко Йосип Григорович, Шевченко Микита Григорович, Красицька Катерина Григорівна і Бойко Ярина Григорівна

Шевче́нко Григо́рій Іва́нович (нар. 1781(1781) — пом. 21 березня (2 квітня) 1825)^[1] — батько Тараса Григоровича Шевченка.

Влітку 1802 року одружився з моринською дівчиною Катериною Якимівною Бойко.

Подружжя мешкало в провулку Могильних у селі Керилівка Звенигородського повіту Київської губернії, у хаті батька Григорія — Івана Шевченка.

Тут народилися:

• Катерина (8 (20) листопада 1804 — близько 1848);
• Параска (1805—1807);
• Марія (1807—1810).

У 1810 році переселилося до села Моринці Звенигородського повіту. У цьому селі жив батько Катерини — Яким Бойко, але родина Шевченків оселилася не в тестя, а окремо, у дворі кріпака Колесника (по вуличному — Копій), садиба якого пустувала, бо самого господаря за непослух панові заслано до Сибіру.

Тут народилися діти:

• Микита (16 (28) травня 1811 — † бл. 1870);
• Єфимія (1813—1815).
• Тарас (25 лютого (9 березня) 1814 — † 26 лютого (10 березня) 1861).

Наприкінці 1815 родина Григорія Шевченка повернулася до Керелівки в хату Івана Шевченка, потім — у хату, куплену в П. Тетерюка; з 1817 родину записано в книгах кирилівської церкви. 1822 року віддав Тараса Шевченка у навчання до дяка Павла Рубана.

Тут народилися діти:

• Ярина 12 (24) травня 1816 — † 1865);
• Марія (26 січня (7 лютого) 1819 — † 1846);
• Йосип (8 (20) березня 1821 — † бл. 1878).

20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла дружина Катерина.

7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Бойко-Терещенко (двоюрідною сестрою Катерини), у якої вже було троє дітей.

Від другого шлюбу народилась сестра:

• Марія (23 серпня (4 вересня) 1824 — † 1825).

Чумакував, а також возив панську пшеницю до Одеси, Києва та інших міст. У мандрівки брав із собою Тараса. Про одну з таких подорожей Шевченко згадав у повісті «Наймичка».

Пізньої осені 1824 року в непогоду він застудився в дорозі, занедужав. Коли його привезли до Керелівки, геть зліг.

Перед смертю батько залишив відоме передбачення: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе».^[2] Господарювання в домі доручив старшому синові Микиті.

• ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ ШЕВЧЕНКО
• Три Марії — три сестри. Рідні [Архівовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.]

• Шевченко Григорій Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 872-873.