Шваля Микола Миколайович

Шваля Микола Миколайович
Шваля Микола Миколайович
 Майор
Загальна інформація
Alma MaterУжНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСМіністерство внутрішніх справ України
Формування
Війни / битвиВійна на сході України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Микола́йович Шва́ля — майор Міністерства внутрішніх справ України.

Командир батальйону «Золоті ворота», сотник Самооборони Майдану.

Член Військової ради політичної партії «Народний фронт».

Короткий життєпис

Народився на Закарпатті.

Має три вищі освіти. Закінчив Ужгородський національний університет, Київський міжнародний інститут менеджменту та Мукачівський державний університет.

Проходив службу в лавах радянської армії протягом 1984—1986 років.

Діяльність

Більш як 10 років працював у Торговельно-економічній місії (ТЕМ) в складі Посольства України в Угорщині.

Був помічником народного депутата та ексміністра закордонних справ Геннадія Удовенка.

З 2013 року працював консультантом Комітету з прав людини та національних меншин.

Брав активну участь у Революції гідності, був сотником Самооборони Майдану.

У травні 2014 року був призваний на службу в МВС наказом міністра Арсена Авакова на посаду командира батальйону «Золоті ворота».

Участь в війні на сході України

Спільно з 1-ю бронетанковою бригадою батальйон «Золоті ворота» проводив військові операції на відрізку Щастя — Лутугине.

Найбільші бойові дії були в Сабовці та під Щастям.

17 серпня внаслідок мінометного обстрілу Микола Шваля зазнав складного поранення й контузії[1].

Проходив лікування в Інституті серця у Києві.

У серпні 2014 року разом із іншими провідними командирами добровольчих батальйонів (командир батальйону «Азов» Андрій Білецький, батальйону «Дніпро-1» — Юрій Береза, батальйону «Київ-1» — Євген Дейдей, батальйону «Артемівськ» — Костянтин Матейченко та інші) увійшов до складу Військової ради «Народного фронту» — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.[2]

21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки

  1. ↑ [tp://m.gordonua.com/news/separatism/Avakov-Pod-Schastem-tyazhelo-ranen-komandir-batalona-Zolotye-vorota-36836.html Аваков: Под Счастьем тяжело ранен командир батальона "Золотые ворота"]. Гордон. 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022. 
  2. ↑ Яценюк і Турчинов зробили ставку на нові обличчя. ТСН. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 червня 2021. 

Джерела