Композиторка, авторка менуетів. Сприяла розвитку астрономії в герцогстві, брала участь у Першому європейському астрономічному конгресі у 1798 році в Готі.
Біографія
Шарлотта народилась 11 вересня 1751 року у Франкфурті-на-Майні. Вона стала первістком в родині герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та його другої дружини Шарлотти Амалії Гессен-Філіпстальської, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося доньками Луїзою, Єлизаветою та Амалією й синами Карлом, Фрідріхом Францом, Фрідріхом Вільгельмом і Георгом.
Батька не стало, коли Шарлотті виповнилося 11 років. Матір більше не одружувалася й надалі виконувала функції регентки країни при малолітніх синах.
Портрет Шарлотти пензля невідомого майстра
У 17 років Шарлотта була видана заміж за 24-річного кронпринца Саксен-Гота-АльтенбургуЕрнста. Наречений був сином правлячого герцога Фрідріха III. Весілля відбулося 21 березня 1769 у Майнінгені. У подружжя народилося четверо синів:
У березні 1772 року її чоловік став правителем герцогства, а Шарлотта, відповідно, герцогинею-консортом. Ернст був освіченим монархом, який сприяв розвитку науки та мистецтв. Шарлотта всіляко підтримувала його починання. Так, обоє були покровителями астрономії в країні. Герцогиня також допомагала в роботі Ф. К. фон Цаху, який від 1786 року очолював нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, брала участь у 1798 році у Першому європейському астрономічному конгресі, листувалася з видатними астрономами свого часу.
Будучи творчою особистістю, писала музику. Відомі два менуети для клавесину її авторства.
У 1780 році Ернст почав в Готі будівництво літньої дачі для Шарлотти. Будівля отримала назву Тешлоссен. Завершена у 1783 році, вона стала улюбленою резиденцією герцогині.
У квітні 1804 року герцог раптово помер.[1] Розбіжності, що виникли у Шарлотти з її сином Августом, який став новим правителем, змусили її у 1806 році залишити країну. Разом із нею виїхав, залишивши посаду голови обсерваторії, Ф. К. фон Цах, який став при герцогині обергофмейстером. Певний час мешкала у Айзенбергу. Пізніше виїхала на південь. Кілька років жила в Марселі та Генуї.
Пішла з життя у квітні 1827 року в Генуї, переживши всіх своїх дітей, братів та сестер, втім, дочекавшись правнуків, одним із яких став Альберт Саксен-Кобург-Готський. Похована на монументальному цвинтарі Стальєно у Генуї.[2] Її нащадки наразі правлять Великою Британією.
↑August Beck: Ernst II. Ludwig, Herzog von Sachsen-Gotha und Altenburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 308—313 [1] [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
.jpg)
.jpg)
