PROFILPELAJAR.COM

Чурута Валентин Павлович
Чурута Валентин Павлович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	15 квітня 1977; Хрущівка, Черкаська область, УРСР
Смерть	30 червня 2014 (37 років); Щастя, Луганська область, Україна; (помер від поранень)
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	територіальна оборона
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Щастя; Бої під Металістом;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чурута.

Валенти́н Па́влович Чуру́та (15 квітня 1977(19770415), с. Хрущівка, Золотоніський район, Черкаська область, Українська РСР — 30 червня 2014, м. Щастя, Жовтневий район Луганська, Луганська область, Україна) — солдат батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1977 року в с. Хрущівка на Черкащині, в родині виховувалось троє дітей. Мешкав у м. Золотоноша. Учасник Євромайдану.

З травня 2014-го — доброволець, номер обслуги 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Брав участь у визволенні міста Щастя.

30 червня 2014 перебував на спостережному пункті на правому фланзі розташування батальйону біля селища Металіст. Близько 17:00 дозорна група потрапила під мінометний обстріл. Поранених винесли та евакуювали під снайперським і кулеметним вогнем. Солдат Чурута зазнав вогнепальних осколкових поранень м'яких тканин голови та шиї, вже у пораненого поцілив снайпер. Доставлений до Центральної районної лікарні у місто Щастя, але від отриманих поранень помер.

«Айдарівці» помстилися за смерть побратима — артилерійським ударом по розвіданих позиціях терористів знищили 12—15 одиниць живої сили, російські БРДМ, 2 бронетранспортера, зенітну установку «Шилка»^[1].

Похований 3 липня на міському цвинтарі Золотоноши.

Залишилась батьки, сестра, дружина та двоє дітей, — син і донька.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.06.2015, посмертно)^[2].
Нагороджений почесною відзнакою облради «За заслуги перед Черкащиною» (липень 2014, посмертно)^[3].
В м. Золотоноша вул. Чапаєва перейменовано на вулицю Валентина Чурути^[4].