Чорторийський дитинець — городище у давньоруському Чорторийську (Черторийську, за Іпатіївським літописом) на Волині (нині село Чарторийськ), пам'ятка археології №220[1], вперше згаданого в літописі під 1100 роком[2][3].
Розташування
Розташовувався на мисі, що піднімається над заплавою старого русла річки Стир на лівому березі. Від укріпленої частини Чарторийська нині збереглося городище округлої форми діаметром 110 м., висотою у вісім метрів. Майданчик оточений валом висотою 5 м[4], відсутнім тільки в південно-східній частині, зверненої до річки. Із північного заходу дитинець захищений був ровом, з північного боку — улоговиною, з північного заходу — валом.
Археологія
Судячи з археологічного матеріалу, укріплення у Чарторийську були зведені в кінці XI століття. У північно-західній частині городища поблизу валу в кінці XIII століття була побудована кругла кам'яна башта діаметром 13,6 м, яку відносять до веж волинського типу і яка за своїми параметрами дуже схожа на збережену Кам'янецьку вежу. Вона дозволяла прострілювати найбільш небезпечну напільну ділянку фортеці[5].
Культурний шар дитинця, глибиною більше метра, насичений уламками давньоруського (XII—XIII століття) та пізнішого (XIV—XV століття) гончарного посуду.
На території дитинця Радзивілли спорудили замок[6][7][8].
↑Мазурик, Ю. Замок Радзивілів в с. Старий Чорторийськ на Волині. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивілли в історії Волині та України : наук. зб. : матеріали XVIII Всеукр. наук.-практ. іст-краєзн. конф. 25 квіт. 2006 р., м. Луцьк-смт.Олика. - Луцьк, 2006. - С. 137-139.