Народився 1988 року в місті Херсон. Закінчив школу; створив родину.
У лютому 2014-го призваний до лав ЗСУ, служив за контрактом, старший водій 93-ї окремої механізованої бригади.
Загинув під час виходу з Іловайська. У бензовоз, на якому Олександр вивозив ще чотирьох побратимів, влучив осколок, і усі загинули. Зв'язок із Олександром обірвався 28 серпня.
2 вересня 2014-го тіло Чернова разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих захисників України.
19 лютого 2015 року перепохований у Херсоні.
Залишилися батьки, вагітна на час смерті чоловіка дружина та син 2011 р.н.
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
