Черкаський Юрій Аронович

Черкаський Юрій Аронович
Народився1912[1]
Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер8 лютого 1944(1944-02-08) або 1943[1]
Вітебськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьпоет, письменник
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1]
Мова творівросійська
Роки активностіз 1933

Юрій Аронович Черкаський (1912, Луганськ — 1944, побл. Вітебськ) — російський радянський письменник з Донбасу[2].

Життєпис

Народився у вересні 1912 в Луганську. Виріс в шахтарському середовищі. Навчався в фабрично-заводському училищі. Тут працював на паровозобудівельному заводі імені Жовтневої революції.

Перші вірші були надруковані в заводській багатотиражній газеті «Октябрський гудок», а потім у виданні «Луганська правда». Друкуватися почав у тридцяті роки в журналах «Забой» та «Літературний Донбас». Його поетичне становлення пов'язане з організацією Союз пролетарських письменників Донбасу «Забой».

У 1933 в Москві вийшла перша книга поета «Крокви», перед війною видані збірки віршів «Відвага», «Спрага», «Лірика», «Міст». У творах довоєнних років поет оспівав героїчні справи трудівників «Луганстроя», натхненну працю гірників, соціалістичні перетворення рідного краю.

На фронт пішов добровольцем. У роки війни виступав з віршами в газетах 3-го Білоруського фронту, оспівував героїзм і мужність радянського воїна, його мрії про мир, дружбу, кохання. Загинув у бою в Білорусі під Вітебськом 8 лютого 1944. У видавництві «Донбас» видано дві посмертні збірки віршів поета.

Збірки віршів

  • «Стропіла» (1933)
  • «Отвага»
  • «Жажда»
  • «Лирика»
  • «Мост»

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Іван Дзюба. Донецька рана України. Київ: Кліо. 135 стор.: С. 17

Джерела