PROFILPELAJAR.COM

Михайло Максимович Чепик
Михайло Максимович Чепик
Народження	21 листопада 1920; Київ
Смерть	9 грудня 1972 (52 роки)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Країна	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Відомі учні	Балкінд Лев Володимирович
Член	Національна спілка художників України
	Чепик Михайло Максимович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чепик.

Михайло Максимович Че́пик (21 листопада 1920, Київ — 9 грудня 1972, Київ) — український радянський живописець. Член Спілки художників УРСР. Батько художника Сергія Чепика.

Біографія

Народився 21 листопада 1920 року в Києві. Українець. В 1940 році закінчив Київську державну художню середню школу імені Тараса Шевченка. 1941 року призваний до Червоної армії. Після закінчення Харківського бронетанкового училища брав участь у Другій світовій війні. В 1951 році закінчив Київський художній інститут), де вчився у О. Шовкуненка, Т. Яблонської, К. Єлеви. Жив і працював в Києві.

З 1949 року брав участь в республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Персональні виставки пройшли в 1970 році в Києві і Белграді, в 1971 році — в Москві, в 1973 році посмертна — в Києві.

Помер в Києві 9 грудня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

Працював у галузі тематичної картини і пейзажу. Найбільш відомі його тематичні роботи 1950—1960-х років, серед яких:

«У забої» (1957);
«Висотники» (1960);
«Велика скорбота» (1964);
диптих «Хлібороби» (1970);
«Ранок» (1970);
«Доменщики»;
«Шахтарі»;
«Хокеїсти».

Створив серію пастелей з видами Москви (кінець 1960-х), а після декількох творчих відряджень відомі серії з видами Франції та Чехословаччини.

Роботи художника зберігаються в збірках Київської національної картинної галереї, у багатьох художніх музеях України та Росії, а також в приватних збірках України, Росії, Великої Британії, США.