PROFILPELAJAR.COM

**Церква Преподобної Параскеви Сербської (Великий Ключів)**
Церква Преподобної Параскеви Сербської (Великий Ключів)
	48°27′59″ пн. ш. 24°56′32″ сх. д. / 48.466256° пн. ш. 24.942323° сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Великий Ключів
Конфесія	ПЦУ
Єпархія	Коломийська єпархія
Художник	Павло Запоріжський
Будівництво	1862 — 1864
Настоятель	о. Миколай Ужитчак
	Церква Преподобної Параскеви Сербської (Великий Ключів) (Україна)
	Церква Преподобної Параскеви Сербської у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святої Параскеви Сербської.

Церква Преподобної Параскеви Сербської у Великому Ключеві — парафія і храм Печеніжинського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України в селі Великому Ключеві Нижньовербізької громади Коломийського району Івано-Франківської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення^[2].

Історія церкви

Вперше згадується 1515 року в податковому реєстрі Руського воєводства^[3].

У 1862—1864 роках на місці давнього храму тривало будівництво нової дерев'яної церкви, яка була покритою ґонтою. У 1930-х роках його перекрили оцинкованою бляхою^[4]^[5].

У 1933—1934 роках реставрацію ікон, розпис бані та створення дванадцяти образів «Хресної дороги» виконав маляр Павло Запоріжський^[5]^[6].

1983 року коштом громади відреставровано іконостас і поставлено паркет; 1989 — храм та дзвіницю перекрито алюмінієвою бляхою з чеканкою; 1990 — завершено реставрацію та відбулось освячення церкви; 1996 — зведено резиденцію священника; 2013 — відремонтовано фундамент храму; 2000 — освячено капличку на честь 2000-ліття від Різдва Христового^[5].

8 грудня 2023 року під час реставраційних робіт у вівтарній частині храму було виявлено чотири тризуби. Усі вони багато років зберігалися під іконами хрестителя Русі Володимира, княгині Ольга, Миколая Чудотворця і великомученика Димитрія^[7]^[8].

Парохи

о. Василь Слоневський ([1832]—1864+)^[4]
о. Йосиф Славський (1864—1865, адміністратор)^[4]
о. Северин Литвинович (1865—1881)^[4]
о. Микола Дебельський (1881—1892+)^[4]
о. Микола Блонський (1841—1846, сотрудник)^[4]
о. Іван Долинський (1846—1850, сотрудник)^[4]
о. Семен Саврасевич (1851—1854, сотрудник)^[4]
о. Йосип Славський (1854—1864, сотрудник)^[4]
о. Теофіль Добрянський (1865—1866, сотрудник)^[4]
о. Микола Дрогомирецький (1866—1868, сотрудник)^[4]
о. Дмитро Лойванюк (1869—1875, сотрудник)^[4]
о. Семен Павлюк (1875—1884, сотрудник)^[4]
о. Костянтин Цісик (1884—1892, сотрудник)^[4]
о. Миколай Ужитчак (від 1987)^[5].

Примітки

↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
d:Track:Q28563569 d:Track:Q4580425
↑ Пам'ятки архітектури місцевого значення. Івано-Франківська область. Частина 3. Україна Інкогніто. Процитовано 20 лютого 2024.
↑ Громик В., Слободян, В. Дерев'яні церкви Івано-Франківської області. — Львів, 2016. — С. 195.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Kljuciv Velykyj, Kolomyja // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 271. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
↑ ^а ^б ^в ^г Храм Святої Параскеви Сербської села Великий Ключів. Коломийська Єпархія Православної Церкви України. Процитовано 20 лютого 2024.
↑ Запоріжський Павло / О. М. Колянчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010.
↑ У старій церкві під куполом знайшли чотири тризуби: 90 років їх прикривали образи українських святих. Вісник. 31 грудня 2023.
↑ Ірина Каразуб, Інна Сендецька-Монюк (14 грудня 2023). Столітні тризуби під ликами святих. На Франківщині під час реставрації у храмі знайшли зображення патріотичної символіки. Суспільне Новини.

Джерела

Kluczów Wielki i Mały, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 167. (пол.)
Великий Ключів. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 20 лютого 2024.