Центральний район (рос.Центра́льный райо́н) — адміністративно-територіальна одиниця Санкт-Петербурга. Займає 1 місце за якістю життя серед всіх 18 районів Петербурга[1]
Географічне положення
Район розташований у центральній історичній частині Санкт-Петербурга. З півночі і сходу межею району є річка Нева, південна межа проходить по Обвідному каналу. Західна межа проходить від Двірцевого мосту, включає Двірцеву площу, частину Адміралтейського проспекту, всю Горохову вулицю, ділянку Заміського проспекту, Звенигородську вулицю і по вул. Костянтина Заслонова виходить на Набережну Обвідного каналу.
Основні відомості
Центральний район є східною частиною історичного центра міста, тут зосереджені основні визначні пам'ятки міста, музеї, галереї, посольства і представництва різних країн і держструктур[2]. Район є туристичним центром міста, тут розміщено безліч готелів і ресторанів. Більшість будинків тут зараховані до пам'яток регіонального значення, а будівництво промислових об'єктів суворо заборонено[2].
У районі проживає 215 тисяч осіб, що робить його найбільш густонаселеним районом у місті, 25 % населення складають пенсіонери і 10 % діти і підлітки[2]. Також у районі постійно проживає «тимчасове населення» — туристи та іммігранти, які становлять 25 % номерного фонду міста.
Центральний район вважається престижним місцем проживання, тут живуть бізнесмени, співробітники правоохоронних органів і служб держбезпеки, викладачі університетів та їхні діти та онуки. У той же час в центральному районі продовжують існувати комуналки[2].
Район має найбільш розвинену соціальну, торгову і транспортну інфраструктуру, тут діє 11 станцій метро, причому на всіх 5 лініях є хоча б одна станція, що знаходиться в цьому районі. У районі діє безліч магазинів, також працюють 12 ВНЗ і безліч бібліотек. Особливо висока їх концентрація в Смольнінському окрузі[2].
Район вважається найбільш комфортним для людей з інвалідністю, бо тут побудовано безліч різних пандусів і спеціальних пристосувань. Район широко забезпечений дит. садками і школами, які обладнані сучасною технікою[2]. У районі розташовується 17 лікарень, 17 поліклінік і 4 центри невідкладної медичної допомоги[2].
Незважаючи на перераховані вище переваги, у районі є й істотні недоліки. Зокрема район входить у п'ятірку найбільш кримінальних районів міста, а найбільш криміногенна обстановка зберігається у Московського вокзалу[2]. Також невтішною залишається екологічна ситуація в районі, де через фактичну відсутність зелених насаджень і транспортного перевантаження, абсолютна більшість будинків позбавлені скверів у задній частині двору на відміну від більш нових будівель на околицях міста[2]. Водні канали також досить забруднені[2].
Історія
Центральний район утворений[3] розпорядженням мера Санкт-Петербурга від 11.03.1994 № 196-р «Об изменениях административно-территориального устройства Санкт-Петербурга» (Про зміни адміністративно-територіального устрою Санкт-Петербурга) шляхом об'єднання територій скасованих Дзержинського, Куйбишевського та Смольнінського районів (при цьому збереглися Дзержинський, Куйбишевський і Смольнінський районні суди).
Населення
2002 — 236 856 осіб
2009 — 217 436 осіб
2010 — 214 625 осіб
2012 — 215 712 осіб
2013 — 220 029 осіб
2014 — 226 390 осіб
2015 — 226 674 осіб
2016 — 221 441 осіб
2017 — 220 217 осіб
2018 — 222 149 осіб
Склад району
На території району знаходяться 6 муніципальних округів:
.svg)