Худо́жній о́браз — особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер та його цілісність.

Предмети та явища навколишнього світу відбиваються у свідомості людини під впливом реальної дійсності, в певних образах, що виконують звичайну роль у процесах пам’яті, уяви та мислення.

Виникають у свідомості людей сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності.

Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою.

Але, окрім образа-уявлення у свідомості виникає й глибший образ-узагальнення як складна форма мислення, що вбирає до себе загальне та особливе. Таке узагальнення є основою художнього образу, який відбиває реальний стан співвідношення форми й змісту життєвих явищ, несе в собі все естетичне багатство дійсності^[1]. На думку Ю. Борєва^[2], художній образ — це таке узагальнення, яке розкриває в конкретно-чуттєвій формі суттєве для ряду явищ.

На основі образів пам'яті митець створює нову, доповнену, реальність — художній образ, який, у свою чергу, викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку уявних образів.

У художньому творі образ виступає на перший план, і через нього пізнається значення, думка, ідея.

Засоби творення Х. О.: узагальнення, типізація, абстрагування, асоціативність.

Естетичний зміст художнього образу передається художньою формою, для створення якої автор використовує комплекс різних засобів виразності, а саме: колір, світлотінь, композиція, фактура, перспектива та інші засоби — у малярстві; тембр, інтонація, ритм, артикуляція, динаміка, агогіка тощо — у музиці; метафора, епітет, гіпербола, антитеза та у літературі^[1].

• предметність
• змістове узагальнення та описовість
• образи деталей, обставин.
• змістові образи: індивідуальні, загальнолюдські.

• образи-персонажі
• образи-пейзажі (картина літнього поля в новелі «Intermezzo»)
• образи-речі (мотовило у повісті «Кайдашева сім'я»)
• образи-емоції (Моя втома у новелі «Intermezzo»)
• образи-поняття (ганьба, честь…)
• образи-події (розгортання конфліктів у творі)
• образ-інтер'єр
• образ-символ (Україна, доля у Т. Шевченко)
• образ-алегорія

• слухові
• зорові
• дотикові
• смакові
• запахові

• Художнє мислення, мислення. композиційне мислення
• художня мова

• Т. Орлова. Художній образ // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 702. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Belyaev, Igor A. (2020), “Human-sizedness as a principle of existance for literary-artistic image [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.], Proceedings of the Philological Readings (PhR 2019), EPSBS European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, London, 19-20 September 2019, pp. 560-567.

• Образи-концепти у поетичній творчості Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 612-655.
• 565/mode/1up?view=theater Образ; Художній простір // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 139-140; 565.
• Художній образ
• 196; 344/mode/1up?view=theater Архетипний образ; Вічні образи; Епічний образ // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 98; 196; 344.
• 197; 481-482/mode/1up?view=theater Неречевість літературних образів; Перевтілення; Тип // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 120; 197; 481-482.
• Образ художній // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 378. — 634 с.
• Кудрявцева К. П. До питань теорії композиції [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
• http://ua.convdocs.org/docs/index-145213.html [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]