Макси́м Сергі́йович Хомич (1993—2024) — український військовик, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня[1]
Життєпис
Народився 25 січня 1993 в місті Ізяслав Хмельницької області в сім'ї викладачів музики.
У 1995 його сім'я переїхала в місто Калущ Івано-Франківської області. Навчався в школі № 7. Співав у вокальному ансамблі та шкільному хорі[2].
З 8-го класу навчався в ліцеї № 10. Після школи закінчив Івано-Франківський комерційний коледж імені Граната. Продовжив своє навчання в Тернопільській академії за фахом економіка та туризм.
У 2012 році проходив службу в ЗСУ, закінчив її у званні сержант[3].
Повернувшись додому, одружився й переїхав до Івано-Франківська.
Після проходження ВЛК попросився до ССО «Азов». У вересні 2022 долучився до ЗСУ[4].
Пройшовши навчання на Рівненському полігоні, освоїв спеціальність навідник мінометного розрахунку.
У бою під Кліщіївкою зазнав сильної контузії. Отримав медаль «За поранення».
18 березня 2023 виконав надскладне завдання з виявлення вогневих позицій ворога, відвернувши вогонь на себе[5].
Півтора року прослужив у мінометному батальйоні 3 окремої штурмової бригади.
Загибель
Прийняв свій останній бій 29 лютого 2024 року на Авдіївському напрямку в районі села Семенівка Покровського району Донецької області від влучання протитанкової ракети в авто, в якому він перебував. У нього залишилися батьки, брат, дружина та донечка[6][7].
8 березня 2024 похований на Алеї Слави Калуського міського цвинтаря[8].
Нагороди
- медаль «За поранення»
- «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Примітки