Хетська міфологія розвивалася під впиливом давніх міфологічних уявлень племені хатті (протохеттів), чия мова була близька до абхазо-адигських мов. Царя хетів отожнювали з богом, і він мав необмежену владу головного жерця.
З об'єднанням країни в середині XVII століття до н. е. культ бога Тешуба став загальнодержавним. Його символами була двосічна сокира і двоголовий орел. Існував у хетів і культ Великої матері — богині родючості Кібели (Ма, Рея) і культ молодого бога родючості Аттіса.
З утворенням економічно і політично самостійних областей в їх адміністративних центрах зводили храми на честь божеств, яких вважали покровителями і володарями цих земель. Господарська система уподібнювалася до храмового господарства. Храму належали раби, худоба, знаряддя праці.
Хетти приділяли особливу увагу поховальному культу своїх царів, спеціально споруджували храми — «кам'яні будинки», які згодом ставали культовими центрами. В їх релігії чітко окреслилося спільне для всіх релігій поєднання місцевих племінних культів у єдиний державний культ Тешуба. Держава сприяла зміцненню офіційної релігії, інші культи пепреслідувала. Так, друга таблиця хеттських законів містить положення:
Якщо вільний вб'є змію і мовить ім'я іншого (бога), то він мусить дати 1 міну срібла, якщо це раб — то він повинен вмерти.
Поширеним також було використання одного міфологічного сюжету стосовно різних богів. Наприклад, міф про божество, яке зникає, забираючи з собою родючість, а згодом, після довгих роздумів, повертається, відновлюючи родючість, пов'язують з богами сонця, грози та іншими.
Література
(рос.) Луна, упавшая с неба, М., 1977;
(рос.)Довгяло Г. И. Становление идеологии раннеклассового общества (на материале хеттских клинописных текстов), Минск, 1980;
(рос.)Гютербок Г. Г.Хеттская мифология // Мифологии древнего мира. Пер. с англ. М., 1977.
(італ.)Archi A. Trono regale e trono divinizzato nell’Anatolia ittita. — «Studi micenei ed egeo-anatolci», fasc. 1, Roma, 1966;
(нім.)Bossert H. T. Die Schicksalsgöttinnen der Hethiter, «Die Welt des Orients», 1957, Bd 2, № 4;
(нім.)Brandenstein C. G. von Hethitische Götter nach Bildbeschreibungen in Keilschrifttexten, Lpz., 1943 («Mitteilungen der Vorderasiatisch-Aegyp-tischen Gesellschaft», Bd 46, № 2);
(нім.)Carruba O. Das Beschwörungsritual für die Göttin Wisurijan-za, Wiesbaden, 1966 (Studien zu den Boğazköy-Texten, Bd 2);
(фр.)Danmanville J. Iconographie d’Ištar-Šauśga en Anatolie ancienne, «Revue d'assyriologie et d'archeologie orientale», 1962, t. 56, № 1—3, 4;
(фр.)Dussuaud R., Les religions des hittites et des hourrites, des phéniciens et des syriens, в кн.: «Mana, t. 2 — Les anciennes religions orientales», P., 1945;
(нім.)Friedrich J., Ein hethitisches Gebet an die Sonnengöttin der Erde, «Rivista degli studi orientali», t. 32, 1957;
(фр.)Furlani G., La religione degli Hittiti, Bologna, 1936;
(нім.)Goetze A., Kleinasien, 2 Aufl., Münch., 1957;
(англ.)Gurney O. R., Some aspects of Hittite religion, N. Y., 1977;
(англ.)Hoffner Н. A., The Hittites and Hurrians, в кн.: Peoples of Old Testament times, Oxf., 1973;
(нім.)Kümmel H. M., Ersatzrituale für den hethitischen König, Wiesbaden, 1967 (Studien zu den Boğazköy-*Texten, Bd 3);
(фр.)Laroche E. Le dieu anatolien Sarruma, «Syria», 1963, t. 40;
(фр.)Laroche E. Textes mythologiques hittites en transcription, «Revue hittite et asianique», 1965, v. 23, fasc. 77, 1968, v. 26, fasc. 82;
(фр.)Laroche E. Les dieux de Yazilikaya, там же, 1969, v. 27;
(фр.)Laroche E. Un syncrétismes dans les religions grecque et romaine, P., 1973;
(англ.)Macqueen J. G., Hattian Mythology and Hittite monarchy, «Anatolian Studies», 1959, v. 9;
(нім.)Otten H. Die Gottheit Lelvani der Bogazkoy-Texte, «Journal of Cuneiform-Studies», 1950, v. 4;
(нім.)Otten H. Das Hethiterreich, в кн.: Kulturgeschichte des Alten Orient, Stuttg., 1961;
(нім.)Otten H. Eine althethitische Erzählung urn die Stadt Zalpa, Wiesbaden, 1973 (Studien zu den Boğazköy-Texte, 17);
(нім.)Schuler E., Kleinasien. Die Mythologie der Hethiter und Hurriter, в кн.: Wörterbuch der Mythologie, *Stuttg., 1965, Bd 1—2;
(фр.)Vieyra M., Ciel et enfers hittites, «Revue d'assyriologie et d'archeologie orientale», 1965, t. 59, № 3.
