PROFILPELAJAR.COM

	Андрій Хачатурян
Особисті дані
Повне ім'я	Андрій Володимирович Хачатурян
Народження	2 вересня 1987 (37 років)
	Мінськ, Білоруська РСР
Зріст	175 см
Вага	72 кг
Громадянство	Білорусь
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Торпедо-БелАЗ»
Номер	10
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хачатурян.

Андрій Володимирович Хачатурян (біл. Андрэй Уладзіміравіч Хачатуран, вірм. Անդրեյ Խաչատուրյան; нар. 2 вересня 1987, Мінськ, Білоруська РСР) — білоруський футболіст вірменського походження, півзахисник клубу «Торпедо-БелАЗ».

Клубна кар'єра

Мінськ

Вихованець мінської школи «Зміна», у дорослій команді якої розпочав професіональну кар'єру (згодом колектив змінив назву на «Мінськ»). У січні 2010 року підписав контракт з борисовським БАТЕ, але медогляд виявив проблеми, через що гравець повернувся в мінський клуб. У серпні 2010 року перейшов до сочинської «Жемчужини», а в наступному сезоні знову став гравцем «Мінська».

«Шахтар»

У вересні 2011 року як вільний агент перейшов до солігорського «Шахтаря», де швидко став основним півзахисником. На початку 2012 року його використовували на позиції правого захисника, а згодом розпочав грати на позиції опорного півзахисника. У червні 2013 року був серйозно травмований, повернувся на поле лише в жовтні того ж року. У січні 2014 року перейшов у «Шахтар»^[2] з вимогами щодо оплати лікування травм^[3].

«Німан»

Потім спробував працевлаштуватися в російські «Балтику»^[4] та «Уфу»^[5], але в обох випадках сторони не змогли домовитися щодо контракту. Як наслідок, у березні 2014 року він став гравцем гродненського «Німану»^[6]. Сезон 2014 року розпочав в опорній зоні, але незабаром переведений на позицію правого півзахисника. Став одним з лідерів гродненського клубу, але в червні 2014 року отримав травму, через яку вибув до завершення сезону. У січні 2015 року контракт з «Німаном» було розірвано^[7].

У січні 2015 року побував на перегляді в молдовській «Дачії», але до підписання контракту справа так і не дійшла^[8]. Російський «Сокіл» та різні білоруські клуби також цікавилися Андрієм^[9]. У підсумку гравець повернувся до гродненського «Німану», з яким у березні 2015 року підписав новий контракт^[10].

У другій половині квітня не грав через травму, а згодом повернувся на поле й став одним із ключових гравців гродненців. Через відсутність належної кількості гравців іноді починав виступати нападником. У травні 2015 року визнаний вболівальниками клубу найкращим футболістом «Німана»^[11].

У червні 2015 року, наприкінці терміну дії контракту, Хачатуряну не вдалося домовитись з «Німаном» про його продовження (через фінансові причини) й залишив клуб^[12].

«Торпедо-БелАЗ»

Після виходу з «Німана» деякий час підтримував форму з першоліговою «Іслоччю»^[13]. 10 липня 2015 року підписав контракт із жодинським «Торпедо-БелАЗом»^[14]. Як гравець жоденців закріпився на позиції центрального півзахисника.

У січні 2016 року після закінчення контракту залишив жодинський клуб, маючи намір знайти роботу за кордоном^[15].

«Білшина»

У січні 2016 року приєднався до «Білшини»^[16]. Розглядався як основний гравець бобруйської команди, але на початку сезону отримав травму, через яку пропустив майже весь квітень, а згодом повернувся на поле. У червні 2016 року розірвав контракт з «Білшиною»^[17] і незабаром знову приєднався до «Торпедо-БелАЗу»^[18].

Повернення у «Торпедо-БелАЗ»

У складі «Торпедо-БелАЗ» у другій половині сезону 2016 року став основним центральним півзахисником, виступав у Лізі Європи. У січні 2017 року продовжив контракт з «автозаводцями»^[19]. У 2017 році зарекомендував себе як один з лідерів команди, провівши 27 матчів у чемпіонаті Білорусі. У листопаді 2017 року підписав новий дворічний контракт з «Торпедо-БелАЗом»^[20].

Першу половину 2018 року пропустив через травму. Повернувся на поле в серпні й незабаром відвоював своє місце в стартовому складі. У 2019 році став капітаном «Торпедо-БелАЗа». У 2020 році відзначився шістьма голами у Вищій лізі та віддав шість гольових передач, що допомогло команді виграти бронзові медалі чемпіонату.

У січні 2021 року продовжив контракт з жодинським клубом^[21].

Кар'єра в збірній

Виступав за юнацьку збірну Білорусі (U-19). 15 серпня 2012 року дебютував за національну збірну у товариському матчі проти Вірменії. Після лютого 2013 року за збірну не грав, знову отримав виклик до національної команди на матч у вересні 2020 року.

Досягнення

Білоруська футбольна вища ліга
- Срібний призер (3): 2011, 2012, 2013
- Бронзовий призер (1): 2020

Перша ліга Білорусі
- Чемпіон (2): 2006, 2008

Друга ліга Білорусі
- Чемпіон (1): 2004

У списку 22-ох найкращих футболістів чемпіонату Білорусі: 2012

Статистика виступів

Клубна

Сезон	Дивізіон	Клуб	Матчі	Голи
2004	Д3	«Зміна»	7	2
2005	Д2	«Зміна»	30	4
2006	Д2	«Мінськ»	24	3
2007	Д1	«Мінськ»	19	1
2008	Д2	«Мінськ»	16	3
2009	Д1	«Мінськ»	26	4
2010 (1)	Д1	«Мінськ»	20	2
2010 (2)	Д2	«Жемчужина-Сочі»	13	0
2011 (1)	Д1	«Мінськ»	16	3
2011 (2)	Д1	«Шахтар»	9	2
2012	Д1	«Шахтар»	24	5
2013	Д1	«Шахтар»	18	0
2014	Д1	«Німан»	13	1
2015 (1)	Д1	«Німан»	7	0
2015 (2)	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	12	2
2016 (1)	Д1	«Білшина»	5	0
2016 (2)	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	15	1
2017	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	27	2
2018	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	12	2
2019	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	25	0
2020	Д1	«Торпедо-БелАЗ»	26	6

У збірній

Статистика матчів і голів за збірну — Білорусь

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
15-8-2012	Єреван	Вірменія	1 – 2	Білорусь	товариський матч	-	70'
6-2-2013	Белек	Угорщина	1 – 1	Білорусь	товариський матч	-	77'
4-9-2020	Мінськ	Білорусь	0 – 2	Албанія	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-	46'
7-9-2020	Алмати	Казахстан	1 – 2	Білорусь	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-
7-10-2020	Тбілісі	Грузія	1 – 0	Білорусь	Відбір до ЧЄ 2020	-	46'
11-10-2020	Вільнюс	Литва	2 – 2	Білорусь	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-	80'
14-10-2020	Мінськ	Білорусь	2 – 0	Казахстан	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-	47'
11-11-2020	Плоєшті	Румунія	5 – 3	Білорусь	товариський матч	-	70'
Усього		Матчів	8		Голів	0

Громадянська позиція

Після жорстокого придушення акцій протесту, спричинені масовими фальсифікаціями президентських виборів 2020 року, побиттям та тортурами затриманих протестуючих, Андрій та 92 інших білоруських футболісти засудили насильство в Білорусі^[22].