У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Харченко.
Мусій Гнатович Харченко (1895 — †?) — сотник Армії УНР.
Життєпис
Останнє звання у російській армії — підпоручик.
З березня 1918 р. — командир чоти та сотні 2-го Запорізького полку військ Центральної Ради, згодом — Армії Української Держави.
З грудня 1918 р. — командир 1-го куреня 4-го Запорізького ім. І. Богуна полку Дієвої армії УНР. У березні 1919 р. кілька днів на посаді в. о. командира цього полку.
З вересня 1919 р. — командир 22-го Запорізького ім. Івана Богуна полку Дієвої армії УНР.
У 1920—1921 рр. служив у 3-му курені ім. Наливайка 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.
Подальша доля невідома.
Джерела інформації
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 458 с. ISBN 966-8201-26-4
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 927. — С. 48–53;
- Тарнавський А. Історія 4-го Запорізького імені полковника Богуна полку//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 7–8. — С. 34.
.svg){kind=small}
