Фіард (швед. fjärd) — акваторія між групами островів або мілководна, що глибоко вдається в сушу, вузька і, як правило, сильно розгалужена затока (бухта), оточена пологим низькогірним узбережжям[1].
Фіарди характерні для рівнинних прибережних районів східного узбережжя Північної Америки, Фінляндії, Данії та Швеції[1]. На території Росії зустрічаються на півночі Онезького та Ладозького озер[2]. Глибина фіардів рідко перевищує 100 м, усередині них зазвичай є острови, а береги сформовані деенудаційним та низькогірним рельєфом, що відрізняє їх від норвезьких фіордів[1]. Виникнення фіардів пов'язують із проникненням моря або озера на низовинні ділянки суші з горбистим льодовиково-акумулятивним рельєфом[2], коли вода затоплює русла підльодовикових потоків, частково розроблених рухом льодовикових мас[3]
Хоча фіарди та фіорди подібні тим, що вони є топографією, утвореною льодовиком, вони все ж відрізняються в деяких ключових аспектах:
Lokasi Pengunjung: 3.22.248.132