Фудо́кі　(風土記, ふどき, «Записи крайових звичаїв») — японські краєзнавчо-етнографічні твори 8 століття періоду Нара. Складені після 713 року за наказом імператриці Ґеммей. Для розрізнення із однойменними творами пізніших часів інколи називаються Кофудокі (古風土記, «Старі фудокі»).

Упорядковані у 66 окремих збірників за кількістю провінцій Японії. Містять провінційні легенди стародавніх часів, перекази про походження назв місцевостей повітів, волостей і сіл, інформацію про рельєф і якість землі, традиційні товари і продукти харчування, станції та відстань до столиці.

На сьогодні збереглися лише 5 збірників:

• Записи крайових звичаїв провінції Бунґо (豊後国風土記, Бунґо-но-куні фудокі) — частково (?);
• Записи крайових звичаїв провінції Ідзумо (出雲国風土記, Ідзумо-но-куні фудокі) — повністю (733);
• Записи крайових звичаїв провінції Харіма (播磨国風土記, Харіма-но-куні фудокі) — частково (715);
• Записи крайових звичаїв провінції Хідзен (肥前国風土記, Хідзен-но-куні фудокі) — частково (?);
• Записи крайових звичаїв провінції Хітаті (常陸国風土記, Хітаті-но-куні фудокі) — частково (721).

Справили значний вплив на розвиток синто, історичних наук, географії, лінгвістики та літературознавства в Японії пізніших часів, особливо школи кокуґаку періоду Едо.

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
• Идзумо-фудоки. Памятники письменности востока / Перевод с японского, предисловие и комментарий К.А.Попова. — Москва, 1966.
• Древние фудоки (Хитати, Харима, Бунго, Хидзэн). Памятники письменности Востока / Перевод с японского, предисловие и комментарий К.А.Попова. — Москва, 1969.