Фридрикевичі — український шляхетсько-старшинський рід XVII—XVIII ст., що деякий час був пов'язаний з Правобережною, а потім Лівобережною Україною. Родинними зв'язками були пов'язані з родами Громик, Томар, Чарнишів, Мазеп, Полуботків, Войцеховичів та Грембецьких.
Історія
Засновником був шляхтич Самуїл, родина якого достеменно невідома. Оскільки був сином Фридерика, отримав козацьке прізвище Фридрикевич. Сприяв кар'єрі Самійла Фридрикевича шлюб з представницею впливового козацького роду Половців. Був білоцерківським полковником (1663—1664 роки), надалі стає генеральним осавулом в уряді правобережного гетьмана Степана Опари.
Посилення впливу Фридрикевичів сприяв шлюб удови Самійла з Іваном Мазепою, що у 1687 році став гетьманом Лівобережної України. Криштоф Фридрикевич очолював у 1699—1700 роках Седнівську сотню.
Після падіння Мазепи Фридрикевичі перейшли на бік російського імператора Петра I, зберігши тим самим свої володіння. Проте вже не отримували значних посад, їх діяльність була пов'язана з Чернігівським полком. Син Криштофа — Григорій — був бунчуковим товаришем, одруженим з представницею козацького роду Томарів. Його син Григорій Григорійович Фридрикевич (1724—1797) досяг чину надвірного радника і став останнім представником свого роду.
Джерела
