Фердинанд Ґотліб фон Ґмелін
нім. Ferdinand Gottlieb von Gmelin
Народився	10 березня 1782(1782-03-10)[1][2] Тюбінген, Німеччина
Помер	21 грудня 1848(1848-12-21)[1][2] (66 років) Тюбінген, Німеччина
Діяльність	мандрівник-дослідник, лікар, викладач університету, хімік
Alma mater	Тюбінгенський університет[3]
Вчителі	Carl Friedrich Kielmeyerd[4]
Знання мов	німецька
Заклад	Тюбінгенський університет
Батько	Крістіан Ґотліб Ґмелін
Брати, сестри	Крістіан Ґмелін
Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд Ґотліб фон Ґмелін (10 березня 1782, Тюбінґен – 21 грудня 1848, Тюбінґен) — німецький лікар. Він був племінником ботаніка Самуеля Ґотліба Ґмеліна (1744–1784).

У 1802 році він отримав ступінь доктора медицини в Тюбінгенському університеті, а після закінчення навчання здійснив навчальну поїздку Німеччиною, Італією та Францією. У 1805 році він став доцентом, а з 1810 року — повним професором природничих наук і медицини в Тюбінґені. У 1823 році він був нагороджений Лицарським хрестом ордена Вюртемберзької корони^[5].

• Allgemeine Pathologie des menschlichen Körpers, 1813 – Загальна патологія людського організму.
• Allgemeine Therapie der Krankheiten des Menschen, 1830 – Загальна терапія захворювань людини.
• Die ostindische Cholera (переклад Джона Мейсона Гуда ; 1831) – східно-індійська холера^[6].
• Critik der Principien der Homöopathie, 1835 – Критика принципів гомеопатії (вважається його найкращою роботою)^[5].