Феня — мова, що сформувалася в Московії в епоху Середньовіччя і спочатку використовувалася бродячими торговцями офенями^[1]. Офені створили власну мову, придумавши нові корені і залишивши традиційну московську морфологію, і використовували мову для спілкування «не для чужих вух». Згодом мову було перейнято кримінальним середовищем, і на даний час фенею називається злодійський жаргон (розмовляти такою мовою — «ботати по фені»).

В Росії виникло професійне співтовариство, яке використовувало таємну мову — жгони, заволзькі «шаповали» — виробники валянок^[2]. ^{[уточнити]}

• Арґо
• Лебійська мова — арґо в українській мові

• Аламанська мова // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Жаргон злочинців // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.

• Словники Фені, 1859—1927 рр.
• Словник Фені
• (рос.)13 слов воровского жаргона, которые пришли из иврита и идиша // IsraLove.org

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.