Увац (резерват природи)

Спеціальний резерват природи Увац
Меандри Увца
43°21′14″ пн. ш. 19°57′50″ сх. д. / 43.3538° пн. ш. 19.9638° сх. д. / 43.3538; 19.9638
Країна Сербія
РозташуванняСербія
Найближче містоНова-Варош, Сєніца
Площа7.543га
Засновано1971 рік
Увац (резерват природи). Карта розташування: Сербія
Увац (резерват природи)
Увац (резерват природи) (Сербія)
Мапа
CMNS: Увац у Вікісховищі

Спеціальний природний заповідник Увац (серб. Специјални резерват природе Увац) є природним заповідником категорії, розташований на території південно-західної Сербії[1]. Він займає площу 7453 га і включає частини територій муніципалітетів Нова-Варош і Сєніца[2]. З 1971 року перебуває під охороною держави, як природне надбання виняткової важливості[3].

Особливості

Резерват Увац являє собою унікальну морфологічну одиницю Староволоської височини, яка представлена каньйонною долиною річки Увац. Вона прорізала затиснуті меандри відносної висоти до ста метрів. Заповідник розкинувся між двома горами - Златар на південному заході і Явор на північному сході. У рельєфі переважають карстові форми, представлені численними воронками, затоками, ямами та печерами. Найвідомішою є печерна система Уша з протоками довжиною 6185 м[4]. Тут розташована Крижана печера.

Рослинний і тваринний світ

Птахи

Білоголовий сип

Заповідник характеризується винятковим біорізноманіттям. Найважливішою особиною цих територій є білоголовий сип, вид орла-стерв'ятника з великими розмірами (розмах крил до трьох метрів)[5]. Уздовж каньйону річки Трешніца це єдине місце проживання цього птаха в Сербії. У заповіднику налічується близько 300 особин, їх унікальний раціон харчування відрізняється специфічністю. А саме, вони харчуються тільки трупами мертвих тварин, тому є важливою ланкою в харчовому ланцюгу. Наразі на території цієї території зареєстровано 104 види птахів, серед них: беркут (Aquila chrysaetos), орлан змієїд (Cricaetus gallicus), сапсан (Falco peregrinus), крех (Mergus merganser), деркач лучний (Crex crex) та інші [6]. Найбільше на Балканах місце гніздування великого креха знаходиться в заповіднику Увац.

Решта животного світу

Ці території характеризуються наявністю одинадцяти видів риб (струмкова форель, головень, скоболь ) і кількох видів ссавців, що знаходяться під загрозою зникнення[7]. У заповіднику зафіксовано наявність 219 різних таксонів рослин. З них три види мають міжнародне значення, декілька знаходяться під охороною, а понад 50 видів мають лікувальні властивості[8]. Значною є присутність інших тварин, таких як рись ( Lynx lynx ), видра (Lutra lutra) та кажани. Печери Увац є єдиним середовищем існування ендемічних видів комах родів Remyella та Duvalius, а також багатоніжок Haasea lacusnigri microcorna[6].

Захист

Спеціальний природний заповідник Увац був створений у 1971 році в Павловича Брод площею 267 га. Протягом 1995 року заповідна територія була значно розширена приблизно в десять разів (2717 га), щоб набути остаточної форми та розміру у 2006 році [9]. Заповідником керує Фонд захисту хижих птахів «Белоголовий гриф» у місті Нова-Варош[10]. Оскільки цей актив має виняткову важливість, будь-яка діяльність, яка може завдати шкоди екосистемі, суворо заборонена.

Галерея


Див.також

Примітки

  1. ↑ СРП Увац. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  2. ↑ Територија резервата. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  3. ↑ Заштићено подручје. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  4. ↑ Морфолошке одлике. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  5. ↑ Белоглави суп. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  6. ↑ а б Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  7. ↑ Живи свет. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  8. ↑ Флора. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  9. ↑ Историјат. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
  10. ↑ Заштита и брига. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.

Література

  • Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Посилання