Павло Олександрович Тулуб
Павло Тулуб
Народився	13 (25) лютого 1862(1862-02-25) Київ
Помер	16 березня 1923(1923-03-16) (61 рік) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність	журналіст, поет, перекладач
Alma mater	Київський університет
Батько	Тулуб Олександр Данилович
У шлюбі з	Тулуб Єлизавета Василівна
Діти	Тулуб Зінаїда Павлівна

Павло́ Олекса́ндрович Ту́луб (* 13 (25) лютого 1862(18620225), Київ — † 16 березня 1923, Київ) — український журналіст, поет (писав російською), перекладач і громадський діяч. Батько письменниці Зінаїди Тулуб, син Олександра Тулуба.

Народився 13 (25 лютого) 1862 року в Києві. Освіту здобув у херсонській гімназії та Київському університеті. Після закінчення курсу в 1887 році служив помічником секретаря Київської судової палати, потім мировим суддею у Брацлаві і з 1898 року членом Таганрозького окружного суду.

Помер 16 березня 1923 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-3, ряд 12, місце 2(1)).

Писав вірші російською мовою. Почав друкуватися 1890 року. Найвідоміший збірник — «Серед природи» («Среди природы»).

Перекладав поезії Тараса Шевченка російською мовою, друковані в 1904–1908 рр. у журналі «Вестник Европы».

Його переклади, заборонені царською цензурою, увійшли до збірки «Запретный Кобзарь» (1918).

• Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 312.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 280.

• Тулуб Павло Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 326.