Для гори такої висоти, як Тубкаль, маршрут сходження нескладний, особливо у літній період. Серед альпіністів вершина часто використовується для тренування перед сходженням на вершини подібних висот без використання кисневих масок, в умовах розрідженого повітря. Крім того з вершини відкривається захоплююча панорама навколишньої місцевості, а при ясній погоді можна побачити навіть початок пісків пустелі Сахари.
У XIX столітті, територія Марокко була мало вивчена європейцями і довгий час гора Джебель-Ауїчі (3747 м) вважалася найвищим піком Високого Атласу. Поки перше офіційне сходження європейців, яке здійснили 12 червня1923 року альпіністи Маркус де Сегонзак, Вінсент Бергер та Губерт Долбеу, не підтвердило, що Тубкаль найвища вершина Високого Атласу, всіх Атлаських гір та Марокко. Хоча існує ймовірність, що ці альпіністи не були першими, і гора була підкорена раніше.