PROFILPELAJAR.COM

	Трюгве Гальвдан Лі; норв. Trygve Halvdan Lie
	Трюгве Гальвдан Лі
	1-й Генеральний секретар ООН
	1-й Генеральний секретар ООН
2 лютого 1946 — 10 листопада 1952
Попередник:	Гледвин Джебб (в. о.)
Наступник:	Даґ Гаммаршельд
Ім'я при народженні:	бук. Trygve Halvdan Lie
Народження:	16 липня 1896; Осло, Норвегія
Смерть:	30 грудня 1968 (72 роки); Ейлу (Geilo), Норвегія
Причина смерті:	інфаркт міокарда
Країна:	Норвегія
Релігія:	лютеранство і Церква Норвегії
Освіта:	Університет Осло
Партія:	Норвезька робітнича партія
Шлюб:	Hjørdis Jørgensend
Діти:	Sissel Lied
Автограф:
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

Трюгве Гальвдан Лі (норв. Trygve Halvdan Lie; 16 липня 1896, Осло, Норвегія — 30 грудня 1968, Ейлу, Норвегія) — норвезький політичний діяч, у період з 1946 по 1952 роки — 1-й вибраний Генеральний секретар ООН.

Біографія

Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім'ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в Університеті Осло, де в 1919 році здобув диплом юриста. У 1911 році вступив у молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 рік був головним редактором газети Det 20 århundre.

У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсгус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, який свого часу підтримав Жовтневий переворот та ще особисто розмовляв з Леніним, виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).

З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов до [[порт]ів антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великої Британії, оскільки норвезький уряд ухвалив рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконувачем обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.

Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь у підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаних Націй, де 1 лютого 1946 року був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.

На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити конфлікти, що назрівали, такі як Корейська війна, Блокада Західного Берліна, криза в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США, так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.

Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсгуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.

Особисте життя

У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.

Примітки

↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
d:Track:Q746368 d:Track:Q1563206 d:Track:Q266603

Література

Бруз В. С. Лі Трюгве Хальвдан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.

Посилання

Біографія на сайті ООН (англ.)

Попередник:	Генеральний секретар ООН 2 лютого 1946 — 10 листопада 1952	Наступник:
'	Генеральний секретар ООН 2 лютого 1946 — 10 листопада 1952	Даг Хаммаршельд